Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гіркий

Гіркий, -а, -е. 1) Горькій на вкусъ. Гіркий полинь. Мет. 81. 2) Ѣдкій, донимающій. Не лай мене, моя мати, гіркими словами. Мет. 85. 3) Несчастный, бѣдственный, горькій. Гірка доля. Ном. № 2442. Гіркий світ, а треба жить. Ном. № 2440. 4) Сопровождаемый горестью, неутѣшный, горькій. Облилася Морозиха гіркими сльозами. Н. п. Забудь ласощі, паслін і цибулю, а за гірку твою працю візьми під ніс дулю. Ном. 5) Употребляется часто съ подразумѣваемымъ существительнымъ. Схилившись на стіл, облився гіркими (сльозами), потім устав. Стор. Та синові за гіркого (шага) медяник купила. Шевч. 80. Не дає перевести дихання і через край гіркої (долі) наливає. К. Іов. 20. гіркий лопу́х. Раст. Lappa major. Вх. Лем. 403.. Cм. лопух. Ум. гіренький, гіркенький. Сравн. ст. гірший, гірчіший. Гіренький мій світ. Федьк. І. 100.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 285.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІРКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІРКИЙ"
Весівка, -ки, ж. = веселка 1. Вх. Зн. 6.
Дво́кроть нар. Двукратно. Двокроть до тебе промовляю.
Заві́шувати, -шую, -єш, сов. в. заві́сити, -шу, -сиш и заві́шати, -шаю, -єш, гл. 1) Вѣшать, повѣсить. Такого дітей, що й гілля не здержало б (як би завісив). Ном. № 13871. А його мила не злюбим, гей повела його въ сад та й завішала. Чуб. V. 804. 2) Завѣшивать, завѣсить; увѣшивать, увѣсить, обвѣшивать, обвѣсить чѣмъ-либо. Він усе просив завісити вікна. Левиц. Пов. 81. Купалочка з купа вийшла та й кропом очі завішала. Мет. 312.
Звідко́ли нар. Съ какихъ поръ. Желех.
Карно нар. Наказуемо.
На́гле нар. = нагло. Котл. Ен. Нагле вмер. Нволынск. у.
Огребки, -ків, м. мн. Остатки корма домашняго скота. Огребки — ті, що на грядки накладають. Новомоск. у. (Залюб.).
Попідлі нар. Подлѣ, возлѣ. Ой взяв же єго попідлі коня, а повіз ею а в чеську землю. Гол. II. 30.
Суш, -ші, ж. 1) Сухое время года. Така суш, що й жати не можна. Подол. у. 2) Сухія деревья. Це не садок, а сама суш. Подол. г. 3) Сухой валежникъ. Як крадеться черкес по тій тропі, то під ногами в його суш і трісне. О. 1862. II. Кух. 65. 4) Сухой воскъ, соты, изъ которыхъ нѣтъ меду. Вх. Лем. 472. Здається і взяток був, а тепер вибивати — суш та й годі. Подол. г.
Черпаковий, -а, -е. Относящійся къ черпаку. черпако́ва хватка. Cм. хватка. Браун. 14, 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГІРКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.