Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гінкий

Гінкий, -а, -е. Тонкій и высокій, быстро вверхъ растущій. Це дерево дуже гінке стало, як його підчухрали. Тополя буцім на могилі гінкий та гнучий стан. Греб. 318.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 285.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІНКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІНКИЙ"
Боркотати, -кочу, -чеш, гл. = буркотати.
Випекти, -ся. Cм. випікати, -ся.
Звоюва́ти, звою́ю, -єш, гл. Завоевать, одолѣть. Хтіли Почаєв звоювати. Мл. л. сб. 188. Да іще він думає, гадає, щоб козака Голоту звоювати. Мет. 446.
Злодіяка, -ки, м. Большой воръ. Злодіяка такий, що ні з чим не розминеться. Кв. І. 233. Поночі блукає злодіяка. К. Іов. 53. Ум. злодіячка. Воришка. Мир. ХРВ. 119. Якийсь лихий злодіячка. Мир. ХРВ. 202.
Ма́чанка, -ки, ж. Родъ пищи: смѣсь сыра со сметаной. Желех.
Намуркота́тися, -кочу́ся, -чешся, гл. Намурлыкаться.
Нари́тники, -ків, м. мн. Шлея. Пристало, як свині наритники. Ном. № 11207.
Нахта, -ти, ж. Нефть. Cм. нехта.
Стадницький, -а, -е. Относящій къ пастуху лошадей. Залізний стадницький пірнач і тепер е.... в Чорноморії. О. 1862. II. 61.
Тріп I меж. для выраженіи встряхиванія, дрожанія. Драг. 181.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГІНКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.