Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гінкий

Гінкий, -а, -е. Тонкій и высокій, быстро вверхъ растущій. Це дерево дуже гінке стало, як його підчухрали. Тополя буцім на могилі гінкий та гнучий стан. Греб. 318.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 285.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІНКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІНКИЙ"
Вибовтування, -ня, с. Выплескиваніе.
Вихилити, -ся. Cм. вихиляти, -ся.
Відгромити Cм. відгромлювати.
Гіллячка, -ки, ж. Ум. отъ I. Гілля.
Зов'ялий, -а, -е. и пр = зів'ялий и пр.
Нали́нути, -ну, -неш, гл. Налетѣть. Налинули голуби із чужої сторони. Чуб. V. 452.
Недосвідченість, -ности, ж. Неопытность. Желех. Cм. недосвід.
Під'їзжати, -жаю, -єш, гл. = під'їздити. Чуб. V. 399.
Подобання, -ня, с. = уподоба. Ходив по ярмарку і до свого подобані коней не найшов. Гн. І. 189.
Подражнити, -ню́, -ниш, гл. Подразнить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГІНКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.