Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гійво

Гійво, -ва, с. Огромная грязь. Аф. 358.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 285.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІЙВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІЙВО"
Віконний, -а, -е. Оконный. Подивився козак Нечай в віконну кватирку. Н. п.
Обутріти, -рить, гл. безл. Наступить утру. Вже сонце обутріло. Борз. у.
Пайматка, -ки, ж. = пані-матка.
Підльодний, -а, -е. Находящійся или производимый подо льдомъ. Поп. 98.
Повиплакувати, -кую, -єш Выплакать (во множествѣ). Повиплакувала собі очі.
Покукнути, -ну, -неш, гл. Выглянуть. Вх. Уг. 261.
Померанець, -нця, м. Апельсинь. Приносить жид до Потоцького цетрини й померанці. Рудч. Ск. II. 204.
Поплякати, -каю, -єш, гл. Пососать у матки молока. Мнж. 189. Близнят, коли одна вівця не попляка́ обох, одно одбірається. О. 1862. V. Кух. 32.
Прихорний, -а, -е. Нарядный. Городницк. у.
Рубанка, -ки, ж. 1) Рубка (дровъ). 2) Сортъ мелколистой махорки.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГІЙВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.