Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гілочка

Гілочка, -ки, ж. Ум. отъ гілка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 285.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІЛОЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІЛОЧКА"
Гицлювання, -ня, с. Пребываніе гицелем.
Гони́шний, -а, -е. на сі́тка. Родъ рыболовной сѣти, на которую нагоняютъ рыбу. Браун. 12.
Доцарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Доцарствовать. По всьому царству постинать малих дітей, а то погані нам не дадуть доцарювать. Шевч. 638.
Замо́жність, -ности, ж. Зажиточность, состоятельность. Яка заможність, така й скупость. Ном. № 12089.
Науковість, -вости, ж. Научность. Желех.
Пообгрівати, -ва́ю, -єш, гл. Обогрѣть (многихъ).
Сцільник, -ка, м. = стільник. Маркев. 17, 169. Ум. сцільничо́к. Стор. І. 61.
Хаменити, -ню, -ниш, гл. Соглашать, приводить къ согласію? Той їх годить, хаменить, той їх розважає. Рудан. І. 104.
Хваринник, -ка, м. Барышникъ, торгующій лошадьми. Сквир. у.
Шпигувати, -гую, -єш, гл. Шпіонить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГІЛОЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.