Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гільтяй

Гільтяй, -тяя, м. и пр. = гультяй и пр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 285.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІЛЬТЯЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІЛЬТЯЙ"
Зазоря́тися, -ря́юся, -єшся, гл. Свѣтать, загораться зарѣ.
Зайча́тина, -ни, ж. Мясо зайца.
Имберець, -рцю, м. Ум. отъ имберь.
Катедра, -ри, ж. 1) Каѳедра. Наука по катедрах кульгала або дрімала. Левиц. І. 257. 2) Каѳедральный соборъ. О. 1861. II. Слов.
Круховий, -а, -е. . крухова сіль Каменная соль. Вх. Лем. 429.
На́йда, -ди, ж. Найденышъ.  
Напартелити, -толю, -лиш, гл. Плохо сдѣлать, навахлять, напачкать.
Понаучувати, -чую, -єш, гл. = понавчати. Як гарно Богу їх молитися понаучував. К. (О. 1861. II. 228).
Поріж, -жі, ж. Крупноячейная сѣть изъ толстыхъ нитокъ, покрывающая густую рыболовную сѣть. Харьк. г. Вас. 188.
Тіснісічко нар. = тіснісінько. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГІЛЬТЯЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.