Ґирува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Править возомъ, лошадьми. 2) Направлять возъ, катя его задомъ впередъ, держась за оглобли. 3) Направляться. Ґируємо аж у саму столицю. 4) Срывать, стаскивать. Хуртовина назад бідаху пре, за поли смикає, відлогу з пліч ґирує. 5) Запрашивать (о цѣнѣ). Що це він ґерує? Дорого ґерує за вола. Cм. Керувати.
Журави́на, -ни, ж. 1) = журавель 2. 2) = журавлина. Ум. журавиночка. Я не царівна ке королівни: батькова дочка як ягодочка, матчина дочка журавиночка.
Набесі́дувати, -дую, -єш, гл. Наговорить, бесѣдуя. Набесідувала, наговорила, — взяла мазницю, за медом пішла.
Повиносити, -шу, -сиш, гл. Вынести (во множествѣ). Сало повиносив, собак понагодовував.
Пообквітчувати, -чую, -єш, гл. Украсить цвѣтами (многихъ, многое).
Пронизувати, -зую, -єш, сов. в. пронизати, -жу, -жеш, гл. Пронизывать, пронизать; пронзить. Тим поглядом пронизав він княгиню аж до самого серця.
Пророчиця, -ці, ж. Пророчица. Була Анна пророчиця.
Пхикати, -каю, -єш, гл. О ребенкѣ: тихо плакать, всхлипывая, хныча. Замовкло, не плаче, тілько пхика.
Розласитися, -шуся, -сишся, гл. = розласуватися.
Тетерук, тетерюк, -ка, м. = тетервак. Глухий, як тетерук.
