Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гівно

Гівно, -на, с. Каль, пометъ, говно. Не займати гівна, і вонять не буде. Ном. № 3289.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІВНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІВНО"
Буждеревен, (ну?), м. Раст. Tamarix germanica. Лв. 102.
Дова́да, -ди, ж. Досада, тоска. Та коли б ти знала, мамо, яка то довада, то ти б мене й оженила, щоб була одрада. Черном.
Люле́шний, -а, -е. 1) Трубочный. 2) Любящій курить изъ люльки. Харьк.
Перевесниця, -ці, ж. Сверстница, ровесница. Обидві вони були перевесниці. Левиц. Пов. 116.
Піхтура, піхтуро́ю, нар. = піхом. К. ЧР. 114.
Потьмарити, -рю́, -ри́ш, гл. Помрачить. На святому небі усі звізди потьмарило. АД. І. 194. Половина сонця й місяця у тьму потьмарило. АД. І. 190.
Похристосатися, -саюся, -єшся, гл. Похристосоваться. Похристосавшись з хазяїном, підійшов до батюшки. Мир. Пов. II. 60.
Свічний, -а, -е. Свѣчной.
Судук, -ка, м. = судак. Вх. Пч. II. 19.
Церковний, -а, -е. Церковный. Вдарено в церковного дзвона. Мир. Пов. II. 77. го́лий, як церко́вна миш. Крайній бѣднякъ. Ном. № 1519.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГІВНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.