Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гівно

Гівно, -на, с. Каль, пометъ, говно. Не займати гівна, і вонять не буде. Ном. № 3289.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІВНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІВНО"
Відрізуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. відрізатися, -жуся, -жешся, гл. Отрѣзывать, отрѣзать себя отъ чего. Взяла ключ відрізалася. Чуб. Нерівно відрізалося.
Густи́рька, -ки, ж. Родъ рыбы. Александровск. у. (Стрижевск).
Карабинер, -ра, м. Карабинеръ.  
Корівонька и корівочка, -ки, ж. Ум. отъ коро́ва.
Наги́й, -а́, -е́ Нагой, голый. Аби душа сита та тіло не наю. Ном. № 9891.
Переслати 1). Cм. пересилати. 2) Cм. перестилати.
Підмогти Cм. підмагати.
Плекачка, -ки, ж. Мамка, кормилица, нянька. Угор.
Понасікати, -ка́ю, -єш, гл. Насѣчь, нарубить (во множествѣ).
Понищити, -щу, -щиш, гл. Истребить (во множествѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГІВНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.