Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глаголіти

Глаголіти, -лю, -лиш, гл. Разговаривать. Їли, пили, глаголіли. Фр. Пр. 133.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛАГОЛІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛАГОЛІТИ"
Боголюбно нар. Боголюбиво. Чуб. І. 176.
Валюшень, -шня, м. = валюш. Мнж. 177.
Відсипатися, -паюся, -єшся, гл. Отсыпаться. Три ночі не спав, тепер буду відсипатися.
Заве́зиско и заве́злиско, -ка, с. Мѣсто, гдѣ почва глубоко запала. Вх. Лем. 414.
Лу́чка, -ки, ж. 1) Ум. отъ лука. 2) Низка, одна нанизанная нить чего-либо (бусъ, грибовъ и пр.). Вх. Зн. 34. 3) Узорчатое ожерелье изъ разноцвѣтныхъ монистъ. Чуб. VII. 426.
Наруби́ нар. Наизнанку, наизворотъ. Угор.
Охматися, -маюся, -єшся, гл. Желать, стремиться. Іще й не охмається й заміж. Г. Барв. 9. Я охмалася йти за його. Г. Барв. 231.
Партесний, -а, -е. Нотный, по нотамъ (о пѣніи). Партесні співи.
Розборливий, -а, -е. Понимающій, разсудительный. Я жінка не розборлива, та й то розумію. Зміев. у.
Тюгу! меж. = тю. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛАГОЛІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.