Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

главиця

Главиця, -ці, ж. Голова. Ой лишила я віночок з главиці. Гол. ІІІ. 17. Ум. главка, главичка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛАВИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛАВИЦЯ"
Вити 2, в'ю, в'єш, гл. Вить, свивать. На Благовіщення і птиця гнізда не в'є. Ном. № 418. Я собі та й вінки вила. Грин. ІІІ. 98. Нехай дівочки не прядуть, нехай Марусі вильце в'ють. Мет. 128. Синові дав волоки вити. О. 1861. X. 127.
Галайда, -ди, м. Скиталецъ, бездомный. Н. Вол. у.
Готя́, -тя́ти, с. Птенецъ-глухарь. Шух. І. 239.
Двійця, -ців, с. = Двійнята.
Жба́нок, -нка, жба́нчик, -ка, жба́нчичок, -чка, м. Ум. отъ жбан.  
Затьо́рач, -ча, м. = затирач. Сумск. у.
Канастас, -су, м. Иконостасъ. І на канастасі святі, і скрізь по стінах святі. Стор. І. 148. Канастас новенький, церква веселенька. О. 1862. IX. 64.
Корячок, -чка, м. Ум. отъ коряк.
Меті́ж, -жу, м. Смятеніе, шумъ. Метіж пішов, як почали битись, то я й почув, а то не бачив нічого до тієї пори і не чув. Новомоск. у.
Сказівка, -ки, ж. Часть ткацкаго станка. Cм. блят. МУЕ. III. 18.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛАВИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.