Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гітинка

Гітинка, -ки, ж. Молодая ель. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІТИНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІТИНКА"
Бовтюк, -ка, м. = бовтун. Ум. бовтючок.
Божкувати, -ку́ю, -єш, гл. Постить. Желех.
Готи́цький, -а, -е. Готическій. Церква з тонкою готицькою дзвіницею. Левиц. І. 217.
Засумува́ти, -му́ю, -єш, гл. Затосковать, загрустить. Старий Таволга часом тяжко, тяжко засумує. К. Орися. (ЗОЮР. II. 200).
Леля́, -лі, ж. = лея. Як пішла леля, то всі городи піском позаносило. Черниг. у.
Оправлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. опра́витися, -влюся, -вишся, гл. Приводиться, привестися въ порядокъ.
Папушоя, -шої, ж. = мамалиґа. Ананьев. у.
Позапитувати, -тую, -єш, гл. Спросить (многихъ).
Проквоктати, -кчу́, -чеш, гл. Проклохтать (о курицѣ).
Шпачок, -чка, м. Ум. отъ шпак.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГІТИНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.