Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гітинка

Гітинка, -ки, ж. Молодая ель. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІТИНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІТИНКА"
Височити, -чу, -чиш, гл. Поднимать на высоту, дѣлать высокимъ. Ой не хвалися, да березонько, не ти свою кору да вибілила, не ти сеє листе да широчила, не ти сеє гиллє да височила. Гол. III. 158.
Діво́чити, -чу, -чиш, гл. = Дівувати. І я навчусь по сьомій дитині дівочити. Ном. № 5301. Св. Л. 79, 128. Ном. стр. 102. Дівочили удвох з Мариною. Камен. у.
Дорі́кливо нар. Укоризненно.
За́дки нар. Задомъ (идти). Мнж. 181. Я до його, а він задки, задки.
Затока́рити, -рю, -риш, гл. Дѣвать, запрятать. Затокарив десь мого ножика. Кіевск. у.
Кендюшок, -шка, м. Ум. отъ ке́ндюх.
Перекривити Cм. перекривляти.
Переминатися, -на́юся, -єшся, сов. в. перемня́тися и перем'ятися, -мнуся, -не́шся, гл. Переминаться, перемяться. Перемнеться, та й так минеться. Чуб. І. 297.
Розговітися Cм. розгівлятися.
Ходушка, -ки, ж. Снарядъ, въ которомъ пріучаютъ дѣтей ходить. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГІТИНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.