Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гичка

Гичка, -ки, ж. 1) Листва на огородныхъ растеніяхъ, ботва. Цибулина гичка. Гн. II. 101. 2) Бумажная или шерстяная нитка навязываемая на руку, какъ симпатическое средство отъ ревматизма. Харьк. 3) Качань кукурузы безъ зеренъ. Угор. 4) Верхняя часть завязаннаго мѣшка выше перевязи. 5) Иронич.: волосы. Ухопив його за гичку. Ум. гичечка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИЧКА"
Аксами́тка, -ки, ж. = Оксами́тка.
Бардз, бардзо, нар. = барз. Грин. ІІІ. 32.
Билисько, -ка, с. Мѣсто, заросшее травой, стеблями растеній. Приїдь, приїдь, Кострубоньку! Стану з тобов до шлюбоньку на травнику-билиську і в подертім сірачиську. Pauli. І. 22.
Гарч, -ча, м. Черная гадюка, Pelias berus. Желех.
Драбиня́к, -ка́, м. 1) = драбчастий віз. КС. 1882. IV. 93. 2) Очень худая лошадь. Н. Вол. у.
Наза́влеги нар. = в-обляги. Желех.
Непогожий, -а, -е. 1) Неблагопріятный. 2) Ненастный, непогодливый. Виходила хмара чорная і другая непогожая. Чуб. V. 764. 3) непого́жа вода́. Несвѣжая вода.
Підпанок, -нка, м. Служащій у барина, въ экономіи. Не так пани, як підпанки. Ном. Панам, підпанкам і слугам давали в пеклі добру хльору. Котл. Ен.
Присалабенитися, -нюся, -нишся, гл. Притащиться. Ти, бабо, знов присалабонилась із тим листом? Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Пучок, -чка, м. Пучокъ. Пучок зілля. Стор. МПр. 155. Ум. пучечок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГИЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.