Батя, -ті, м. Ум. и ласк. отъ батько. Батя, батюшка. Гей Богдане Хмельницький, батю наш, Зінов Богдане чигиринський.
Зачерпну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Зацѣпиться, задѣть. Та й побіг я через тин, ще й не зачеркнувся.
Незмінний, -а, -е. Неизмѣняемый; неизмѣнный.
Позеленитися, -ню́ся, -нишся, гл. Окраситься въ зеленый цвѣтъ. На траві позелениться полотно.
Поспашувати, -шую, -єш, гл. О травѣ, хлѣбѣ, находящихся на корню: дать скотинѣ ихъ выпасти. Коли жито чи пшениця дуже ростуть з осени, то щоб не пішло в стрілки, то треба пускати скотину по йому пастись — поспашувати.
Похиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. похилити, -лю, -лиш, гл.
1) Склонять, склонить, наклонять, наклонить. Скрізь же ти, буйнесенький, по полю гуляєш, шумиш, гудеш, висвистуєш, тирсу похиляєш. Тогді Кішка Самійло... на чердак виступав, червонії, хрещатії, давнії корогви із кишені винімав, роспустив, до води похилив.
2) = похилятися, похилитися. «Десь у мене був з кулями гаман, — я ж тобі гостинця дам». Як став йому гостинці посилати, став татарин з коня похиляти. похилило на нас. Склонилось въ нашу сторону.
3) Преимущ. сов. в. Пойти куда. Хведір... тихо похилив по за церквою.
Снувати, -ную́, -єш, гл.
1) Сновать, дѣлать основу для тканія.
2) Основывать, создавать. Три голубоньки радоньку радять, радоньку радять, як світ снувати.
Стогорина, -ни, ж. = Острева.
Укріп, укропу, м. = окріп. Чи бачив хто з чорта м'ясо? Чорта в укріп, а чорт утік. 2) Раст. укропъ, Anethum graveolens. Не росиш, укропе, не рости, укропе, та вище, городу, та вище городу. Ум. укріпець.
Циганка, -ки, ж. 1) Цыганка. Ти, циганко, ти, моя коханко, оддай мої ключі золотиї. 2) мн. Раст. Clematis integrifolia Ум. циганочка.
