Залива́ння, -ня, с. Заливаніе.
Лиху́н, -на, м. Лѣнтяй, лежебока.
Осьмірка, -ки, ж. Въ церковномъ зданіи: осьмигранная часть передъ куполомъ.
Потур, -ру, м. Поблажка, потворство. Потуру дітям не даю, навчаю. Потуру не давав Василеві, щоб ще гірш з того чого не вийшло.
Родзинки, -нок, ж. мн. Изюмъ. Каплоуху хоч родзинками годуй, а все буде каплоуха. Ум. родзи́ночки.
Сім'я, -я, с. Сѣмя. Чоловік сімя сіє, а чорт плевели. Болѣе употребительно въ знач.: конопляное сѣмя.
Сукупний, -а, -е. , — ній, -я, -є. Совокупный, совмѣстный, нераздѣльный, общій, цѣльный. Треба, щоб була у нас сукупня вечеря на всіх братів і сестер. Сукупні городи (огороды, не отдѣленные другъ отъ друга). Наша земля сукупна з поповою.У мене сукупні гроші, — тільки й є 25 бумажка.
Хапкий, -а, -е. 1) Поспѣшный, скорый, проворный; охотно берущійся за что. Илько до роботи хапкий, а до їжі ні.
2) Нечистый на руку, вороватый. На пасіку треба чоловіка, щоб не хапкий.
Харпак, -ка, ж. Бѣднякъ, нищій, оборванецъ. Як умре багатир, дак іде увесь мир, а вмре харпак, дак тільки піп да дяк. Ум. харпачо́к.
Хвасолина, -ни, ж. = квасолина.
