Бали, -лів, м. мн. Разговоры, розсказни. Тільки і балів на селі, що про мене безщасну. Росклався з своїми балами — і до вечора тебе не переслухаєш. Всі ж не з балами стояли, всі були по ділу тут. це вже бали! Дудки! Це вже бали, щоб я йому дала. Ні, це вже бали!
Брусниця, -ці, ж. Раст. Vaccinium Vitis Jdaea L.
Буча, -чі, ж. Шумъ, крикъ, тревога. Зчинилась була буча не мала: поспільство свого козацтва рішатись не хотіло. збити бучу. Поднять шумъ. За онучу збили бучу.
Вудод, -да, м. = вудвуд.
Гри́мати, -маю, -єш, грі́мнути и гри́мнути, -мну, -неш, гл. 1) Гремѣть, загремѣть, грохнуть, загрохотать. О громѣ, огнестрѣльномъ оружіи и пр. Грім що гримне, в берег гряне — з пущі полум'я прогляне. Двері гримли серед хати. О стрѣльбѣ чаще: гріма́ти. Із дванадцяти штук гармат грімали. Задзвонили в усі дзвони, гармата гримала. . Три дні грімали самопали. 2) Кричать, крикнуть сердито. Не на те я дочку викохав, — грімнув батько, — щоб я її первому пройдисвіту мав оддати. Як я з тебе сміюся? — гримнув дід. — на ко́го. Кричать, крикнуть на кого, бранить. Коли б же на мене одну, а то й на свою рідну матір грімає. 3) Ударять, ударить сильно. Як гримнув мене по спині. Также съ удареніемъ на предпослѣднемъ слогѣ. Нелепом міжи плечі грімає.
Ґаджа́ла, -ли, ж. 1) Лодыжка. 2) Зберу тя по ґаджалах. Ударю тебя по ногамъ.
Досіва́ння, -ня, с. Досѣваніе.
Світилка, -ки, ж. Дѣвушка, исполняющая обрядъ держанія меча и свѣчи на свадьбѣ, — это сестра жениха, а если ея нѣтъ, ближайшая послѣ нея родственница; если ихъ нѣсколько, то есть старша. Ум. світи́лочка. Світилочко, повная роже, дивитися на тебе гоже.
Спізнаватися, -наю́ся, -єшся, сов. в. спізна́тися, -на́юся, -єшся, гл. Знакомиться, познакомиться, сходиться, сойтись. Як з тобою спізнавались, — сухі дуби розвивались. Ой хвортуно, хвортунонько, що ти нам зробила, дала ти нам спізнатися, тепер розлучила.
Упахувати, -хую, -єш, сов. в. упахати, -хаю, -єш, гл. Собирать, собрать съ поля. Мізерна в нас земля: часом з десятини упахуєм шість-сім кіп, а копа дасть корець не більше.
