Дворя́к, -ка́, м. = Двора́к. Ум. Дворя́ченько. Став дворяченько да став на поміст, прилітає до дворяка вість. — Здоров, здоров, пане зятю, чужий та не наш, бо вже твоїй миленької на світі не мат.
Заріша́ти, -ша́ю, -єш, сов. в. заріши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Окончательно рѣшать, рѣшить. Видно їм (панам) наші руки подобались, — зарішає сивоголовий дід.
Згу́да, -ди, ж. Осмѣяніе, посрамленіе. Закохався я тяжко в тобі. Тепер я готов присягати, що не вийду з тої хати; нехай ведуть мене на згуду, а без тебе жити я не буду. Нехай мене виганяють, кийом боки облатають, а я буду з того сміятись.
Небилиця, -ці, ж. Небылица; росказни; прибаутки. Кажи небилиці.
Опоганити, -ся. Cм. опоганювати, -ся.
Поворотень, -тня, м. Поворотъ съ дороги въ сторону.
Прикмечати, прикміча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. прикме́тити, прикмітити, -чу, -тиш, гл. Примѣчать, примѣтить. Прикмечають старі люде. Прикмічай же, моя мати, який сон присниться.
Сапати 2, -па́ю, -єш, гл. Полоть и окучивать. Та іди вже на город, картоплю треба сапати.
Станок, -нка, м.
1) Ум. отъ стан.
2) Рама или подставка на колесахъ подъ большимъ сундукомъ.
3) Половина плахти (изъ двухъ полотнищъ). Ум. стано́чок.
Цюцько, -ка, м. Щенокъ. Не всякому цюцькові про те знати.
