Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глаголь

Глаголь, -ля, м. Названіе буквы г; глаголь. Аз, буки, глаголя, повісили Василя. Ном. № 6068.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛАГОЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛАГОЛЬ"
Бріхатий, -а, -е. = пузатий Вх. Лем. 394.
Глистяк, -ка, м. Раст. Solarium dulcamara L. ЗЮЗО. I. 167. Cм. глистник.
Дая́ти, даю́, дає́ш, гл. = Давати.
Канючити, -чу, -чиш, гл. Клянчить. Ото канючить. Ном. № 2769.
Мармо́с, -са, м. = мармиза = мармуза. Ув. мармосяка. Херс. Екатер. Слов. Д. Эварн.
Пиркатий, -а, -е. Съ рогами, поднятыми вверхъ.
Пообколупуватися, -пуємося, -єтеся, гл. Облупиться (во множествѣ).
Попереповзувати, -зую, -єш, гл. Переползти (во множествѣ).
Ропухатий, -а, -е. Толстый, раздутый подобно жабѣ. Вх. Лем. 463.
Удивуватися, -вуюся, -єшся, гл. Удивиться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛАГОЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.