Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глаголь

Глаголь, -ля, м. Названіе буквы г; глаголь. Аз, буки, глаголя, повісили Василя. Ном. № 6068.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛАГОЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛАГОЛЬ"
Вірли. Множ. число отъ орел.
Збагаті́ти, -тію, -єш, гл. Разбогатѣть. К. Досв. 170. З того часу цареве царство побільшало і збагатіло. Стор. І. 84.
Злюдніти, -ні́ю, -єш, гл. Обезлюдѣть. Він житиме на хуторі, поки є люде на степу, а як злюдніє, то він утече. Міусск. окр.
Зодягний, -а́, -е́ Хорошо одѣтый. Дивітесь, люде добрі, який я зодягний та ошатний. Г. Барв. 346.
Ковзелиця, -ці, ж. Гололедица. От ковзелиця, — насилу до хлівчика дійшла. Черниг. у.
Погребти Cм. погрібати.
Поперекушувати, -шую, -єш, гл. Перекусить зубами (во множествѣ).
Поплести, -ту, -теш, гл. Связать, выплесть, сплесть, заплесть (во множествѣ). Поплету сітки на твої дітки. Вінки поплете. Сим. 203. Мене дядина в дрібушки поплете. Г. Барв. 64.
Пошморгом нар. Соскользнувъ, сорвавшись. Пішла сокира пошморгом по дереві та мене по руці. Камен. у.
Стулигуз, -за, м. Раст. Listera ovata. ЗЮЗО. І. 127.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛАГОЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.