Буркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Ворковать. Ой голубочок гуде, а голубка буркоче. 2) Рокотать, шумѣть. Хвилі росходяться перед байдаком, а ззаду знов буркочучи зливаються. 3) Ворчать. Буркотів собі під ніс, лаючи козаків. Оце тобі, стара бабо, щоб не буркотіла.
Довгоно́гий, -а, -е. Длинноногій. Довгоногий як чапля.
Забузува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Забить, заполнить, засыпать, залѣпить сыпучимъ тѣломъ, грязью. Борода йому забузована снігом. Банька скляна, та забузована, та й не видко, що у їй.
Неборак, -ка, неборака, -ки, м. Бѣдняга. Ти, козаче-небораче, тяжко зажурився.
Облатування, -ня, с. Чинка чьей-либо одежды.
Окріп'я, -п'я, с. = окріп, 2. На Прокіп'я рвуть окріп'я.
Решето, -та, с.
1) Рѣшето. Вода в решеті не встоїться. Перейшов уже крізь сито й решето — всего испыталъ. попа в решеті возити. Лгать на исповѣди.
2) Тамбуринъ (музыкальный инструментъ). Ум. решітце.
Уколо нар. Кругомъ, вокругъ.
Чемерка, -ки, ж. 1) Родъ верхней одежды у мужчинъ съ таліей и со сборками сзади (изъ черкасину или подобной матеріи). Погонича вбрали в городську чемерку і в широчезні шаравари. 2) = чамара.
Шуркнутися, -кнуся, -нешся, гл. Вскочить во что. Шуркнутися до комори.
