Австрия́т, -та, м. = Австрия́к.
Блакитний, -а, -е. Голубой; лазурный. У нас червоні (стьонжки), а тут — дивись — усе блакитні. Орлом сизокрилим літає, ширяє, аж небо блакитне широкими б'є.
Вимітати, -таю, -єш, сов. в. вимести, -ту, -теш, гл. Выметать, вымести. Вимети хату.
Водовий, -а, -е. Водяной. водова вовна. Раст. водяной мохъ, Conferva.
Зісхну́ти, -хну, -не́ш, гл. Ссохнуть, засохнуть. В сухар зісхне.
Клепало, -ла, с. 1) Колотушка, било. Били під двором в клепало, як в панських водиться дворах. Піп у дзвін, а чорт у клепало, та й каже, що його голосніше. 2) Молотокъ для отбиванія косы. Ми взяли бруски й клепала... Гострим коси, в ручку йдем. 3) Съ измѣн. удар.: клепало. Токованье тетерева. Готурів стріляють лише в часі клепала.
Напува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. напоїти, -пою, -їш, гл. 1) Поить, напаивать, напоить. Напувала нас солодкими медами. Возик коня напував. Напій, напій, чорнявая, сірії , воли! 2) Пропитывать, пропитать что-либо жидкостью. Я вже ремінь добре напував дьогтем.
Печатати, -таю, -єш, гл.
1) Прикладывать печать.
2) — труну. Закрывать, закрыть для погребенія гробъ. Cм. запечатувати 2.
Сяк нар. Этакъ. Не так, не сяк. сяк-так, сяк-не-так. Кое-какъ. Сяк-так до вечора буду жить, а ввечері мій миленький прибіжить. Очіпок сяк-не-так наділа.
Уклепатися, -паюся, -єшся, гл. 1) Не впопадъ что либо сказать, сдѣлать, ошибиться. Як його зовуть? Хома. — Не вклепались же, каже, й ви, що йому таке ім'я дали: він на Хому й походив. 2) По ошибкѣ принять лицо неизвѣстное за извѣстное. Бачу, що панич знакомий, та щоб не вклепатись, роспитався у людей, звідки воно єсть.
