Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гілечка

Гілечка, -ки, ж. Ум. отъ гілка. Шевч. 30.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 285.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІЛЕЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІЛЕЧКА"
Балам! Балам! меж. Подражаніе ударамъ колокола. Шейк.
Зачви́ркати, -каю, -єш, гл. Забрызгать, заплевать.
Курган, -ну, м. Курганъ. Ми підемо косити. То ти, як уже буде готова (каша), вийди на такий-то курган да й зови нас. ЗОЮР.
Налементува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Накричаться, наплакаться. Налементувалися наші баби, аж похрипли.
Офіра, -ри, ж. = охвіра. Чуб. І. 168.
Поперхливий, -а, -е. Вспыльчивый, запальчивый. Вх. Лем. 454.
Поратівник, -ка, м. Спаситель; дающій помощь. ЕЗ. V. 60. Угоднику божий, поратівнику божий, поратуй мене! Шух. І. 38. Ум. поратівничок. ЕЗ. V. 109.
Правилля, -ля, с. Инструменты.
Роспуста, -ти, ж. 1) Распущенность, своеволіе. дати роспусту. Распустить, избаловать. Мала вдова їдну дочку, дала її роспусточку. Грин. III. 386. 2) Развратъ, распутство. Ум. роспустонька, роспусточка.  
Упозику нар. Взаймы, заимообразно. Ум. упозичку.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГІЛЕЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.