Враждувати, -дую, -єш, гл. — на кого. Быть недовольнымъ на кого, гнѣваться, сердиться на кого. Враждують люде на Грицька, бо він з поля забірає чужі копиці. Народ і так на мене враждує. Ой не враждуйте, вороженьки, на мене.
Жасну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Пугнуть.
Завойовни́к, -ка, м. Завоеватель. 137.
Зціліти, -лію, -єш, гл. Остаться въ цѣломъ видѣ, остаться цѣлымъ.
Квасець, -сця, ж. Раст. Rumex acetasella.
Кульгати, -га́ю, -єш, гл. Хромать. На Бога пеняєш, а сам кульгаєш. Одже дарма, що наука на катедрах культы або спала.
Людої́дство, -ва, с. Людоѣдство. Переносно: жестокое, безжалостное отношеніе къ людямъ. Що далі, то неначе лучче стає... розбійства того менше... людоїдства того нема.
Напередо́вець, -вця, м. Передовой, впереди идущій.
Охабище, -ща, с. = охаба 2.
Служителька, -ки, ж. Служанка.
