Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

метлище
метло
метлюг
метлятися
метнути
метнутися
мето
метрика
метричний
метушитися
метчій
меть
мецька
меч
мечведок
мечет
мечеть
мечеть 2
мечик
мечник
мешини
мешканенько
мешканець
мешканка
мешкання
мешти
мжа
мжити
мжиця
мжичка
ми
миг
мигавка
мигання
мигати
мигатися
мигдалевий
мигдаль
мигикати
мигичка
мигкати
мигком
мигнути
мигонути
миготати
миготіння
миготіти
миготливий
мигтіння
мигтіти
мигунець
мигушка
миґа
миґдалевий
миґдаль
миґза
миґла
миґлаш
миґлювати
мидза
мидзатий
мизгатися
мизгирь
мизельний
мизерія
мизерний
мизерність
мизерніти
мизерно
мизерство
мизеряка
мизинець
мизинка
мизинний
мизинник
мизинок
мизинча
мизинчий
мизинчик
мизка
мизка 2
мизкати
мизкатися
мизя
мийка
мийниця
мик!
микавка
миканець
миканка
микати
микатися
микитити
микитон
микитоновий
микнути
миколайки
миколайці
миколайчики
микулити
микулитися
микуляти
милай
милий
милини
милити
милитися
милиця
милійон
милін
миління
миліон
милість
милкий
мило I
мило II
милованець
миловид
миловиння
милодан
Байдужливий, -а, -е. = байдужий. К. Кр. 35.
Гагарячий, -а, -е. Гагарій. Гагаряче пір'я.
Дрік, дроку, м. 1) Раст. дрокъ, Genista tinctoria. Лв. 99. А в городі чистоколі два кущики дроку. Мет. 70. Оці квітоньки так, каже, звуться, а оця травиця так.... оце березка, оце чебрець, оце дрік. Сим. 2) Оводъ.
Жартівли́во нар. Шутливо.
Квіточка, -ки, ж. Ум. отъ квітка.
Лелі́ти, -лію, -єш, гл. 1) Сверкать; струиться блестя, блестѣть; переливаться. Так і леліють церкви уряжені та золоті. Зміев. у. В неї подвір'я сріблом леліє. Гол. III. 543. Да йшла дівка да яриною, да ярина леліє. Чуб. V. 23. Там вода леліє, на єї дивлюся. Мет. А на морі вода леліла. Н. п. 2) Лелѣять. Та мала собі сина єдиного Івася Вдовиченка, змалку леліла, у найми не пускала. Мет. 414.
Молі́ння, -ня, с. Моленіе, молитва. Яке вже там і моління. Сим. 174.
Противність, -ности, ж. Противоположность. Частіше робить людей близькими приятелями противність їх удачі. Левиц. І. 133.
Рундук, -ка, м. 1) Крыльцо. Його мати старая на рундуку стояла, все плакала, ридала. Чуб. V. 980. Княгиня зійшла з рундука на зустріч гостям. К. ЧР. 211. 2) Ларь на базарной площади. Ум. рундучок. МВ. ІІ. 32.
Скупати II, -паю, -єш, сов. в. скупи́ти, -плю́, -пиш, гл.кого. Въ свадебномъ обрядѣ: дать кому вознагражденіе за то, что онъ уступитъ свое мѣсто, сойдетъ съ него. Скупають шурина з покутя, щоб молодому сісти коло молодої. Мет. 194. Гадали-думали чорнії галочки: як би нам скупити сокола з явора? Треба дати соколоньку ярої пшениці. Гадали-думали пишнії бояре: як би нам скупити Івася з кониченька? Треба дати Івасеньку молодую Марусеньку. Рк. Макс.
Нас спонсорують: