Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

метлище
метло
метлюг
метлятися
метнути
метнутися
мето
метрика
метричний
метушитися
метчій
меть
мецька
меч
мечведок
мечет
мечеть
мечеть 2
мечик
мечник
мешини
мешканенько
мешканець
мешканка
мешкання
мешти
мжа
мжити
мжиця
мжичка
ми
миг
мигавка
мигання
мигати
мигатися
мигдалевий
мигдаль
мигикати
мигичка
мигкати
мигком
мигнути
мигонути
миготати
миготіння
миготіти
миготливий
мигтіння
мигтіти
мигунець
мигушка
миґа
миґдалевий
миґдаль
миґза
миґла
миґлаш
миґлювати
мидза
мидзатий
мизгатися
мизгирь
мизельний
мизерія
мизерний
мизерність
мизерніти
мизерно
мизерство
мизеряка
мизинець
мизинка
мизинний
мизинник
мизинок
мизинча
мизинчий
мизинчик
мизка
мизка 2
мизкати
мизкатися
мизя
мийка
мийниця
мик!
микавка
миканець
миканка
микати
микатися
микитити
микитон
микитоновий
микнути
миколайки
миколайці
миколайчики
микулити
микулитися
микуляти
милай
милий
милини
милити
милитися
милиця
милійон
милін
миління
миліон
милість
милкий
мило I
мило II
милованець
миловид
миловиння
милодан
Бесіжник, -ка, м. Раст. a) Paris quadrifolia. Желех. б) — огородний. Malva. Вх. Зн. 2.
Ґе́дзень, -ня, м. Лѣтнее время, когда скотъ мечется отъ укушеній оводами (іюль мѣсяцъ).
Лік, -ку, м. 1) Счетъ, число. А людей, людей! без ліку. МВ. 22. Лічу в неволі дні і ночі і лік забуваю. Шевч. 548. без ліку-міри. Безчисленное множество. На морі огрядні кораблі без ліку-міри стоять собі. Федьк. ліком остатись. Остаться такъ немного, что счесть можно. Усе сімня (з конопель) визбірали горобці — ліком осталось. Черк. у. 2) Лѣкарство. Як дасть Бог на вік, то найдеться й лік. Ном. № 8344. Хто здоров, той ліків не потребує. Ном. 8345. Як ножем пробито, то знайдуться ліки, а як закохання, — пропала навіки. Чуб. V. 3.
Набре́зґлий, -а, -е. О молокѣ: скисшій (Галиц.). Желех.
Непосидячка, -ки, ж. Нетерпѣливость, не дающая и на мѣстѣ усидѣть. непосидя́чка бере́. Не сидится отъ нетерпѣнія. Иногда прилагается къ человѣку и употребляется въ смыслѣ: непосѣда. Ну, та й непосидячка з тебе! Тільки прийшов, — уже й біжить.
Обширь, -рі, ж. 1) Пространство. Земля... ходить круги сонця по великій обширі світу Божого. Дещо. 2) Объемъ. Народ ню мову не жарт осягнуть усю в її обширі. О. 1861. IV. 34.
Перезімча, -чати, с. Перезимовавшій теленокъ. Вх. Зн. 47.
Сприскатися, -каюся, -єшся, гл. За брызгаться. На дощечці у млинка фартух прала дівчина, сприскалася рибчина.... Чуб. V. 1117.
Сторгувати, -гую, -єш, гл. Сторговать. Грин. ІІІ. 325. Ой і там дівчина пшоно продавала, вона ж мені, молодому, люльку сторгувала. Чуб. V. 1179.
Чабаний, -а, -е. Крупный, большой (о волѣ). Маєш ти чотирі воли чабанії, два коні отцевські воронії. Макс. (1849). 83.
Нас спонсорують: