Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

метлище
метло
метлюг
метлятися
метнути
метнутися
мето
метрика
метричний
метушитися
метчій
меть
мецька
меч
мечведок
мечет
мечеть
мечеть 2
мечик
мечник
мешини
мешканенько
мешканець
мешканка
мешкання
мешти
мжа
мжити
мжиця
мжичка
ми
миг
мигавка
мигання
мигати
мигатися
мигдалевий
мигдаль
мигикати
мигичка
мигкати
мигком
мигнути
мигонути
миготати
миготіння
миготіти
миготливий
мигтіння
мигтіти
мигунець
мигушка
миґа
миґдалевий
миґдаль
миґза
миґла
миґлаш
миґлювати
мидза
мидзатий
мизгатися
мизгирь
мизельний
мизерія
мизерний
мизерність
мизерніти
мизерно
мизерство
мизеряка
мизинець
мизинка
мизинний
мизинник
мизинок
мизинча
мизинчий
мизинчик
мизка
мизка 2
мизкати
мизкатися
мизя
мийка
мийниця
мик!
микавка
миканець
миканка
микати
микатися
микитити
микитон
микитоновий
микнути
миколайки
миколайці
миколайчики
микулити
микулитися
микуляти
милай
милий
милини
милити
милитися
милиця
милійон
милін
миління
миліон
милість
милкий
мило I
мило II
милованець
миловид
миловиння
милодан
Відкосити Cм. відкошувати.
За́горо́да, -ди, ж. 1) Загоро́да. Огорожа, огороженное мѣсто. 2) загорода. Базъ (не крытый), огороженное мѣсто, куда заганяютъ скотъ. Чуб. VII. 394. Шух. І. 185. Воли високорогі половії дивлються з загороди у двір поважно. МВ. ІІ. 134. В чужій загороді овець не росплодиш. Ном. № 9659. Шукають його ляхи, щоб стратити, — то він до зятя, та й жив там з місяць, поки все втихомирилось. ЗОЮР. І. 264. 3) Садъ; огородъ. Вх. Лем. 415. Ум. загорі́дка. Вх. Лем. 415. Загородка. Вийшов батюшка на двір, а скот повилазив із загородок. Грин. II. 155.
Звіркува́тий, -а, -е. Звѣрообразный, звѣроподобный.
Кумочок, -чка, м. Ум. отъ кум.
Навпере́йми нар. Навстрѣчу, на перерѣзъ. Чечуга побігла, а навперейми вибіг з дрючком чоловік. Св. Л. 3.
Позацвітитися, -таємося, -єтеся, гл. = позацвітати. На полиці паляниці позацвітались. Чуб. V. 1171.
Попакуватися, -куємося, -єтеся, гл. Упаковать (о многихъ).
Портний, -а́, -е́ Пеньковый. Друга дерга портна, а та вовняна. Черк. у.
Срібляний, -а, -е. = срібний. Тобі Господь великим скарбом буде, небесний царь — горою срібляною. К. Іов. 50.
Утятко, -ка, с. Ум. отъ утя.
Нас спонсорують: