Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

метлище
метло
метлюг
метлятися
метнути
метнутися
мето
метрика
метричний
метушитися
метчій
меть
мецька
меч
мечведок
мечет
мечеть
мечеть 2
мечик
мечник
мешини
мешканенько
мешканець
мешканка
мешкання
мешти
мжа
мжити
мжиця
мжичка
ми
миг
мигавка
мигання
мигати
мигатися
мигдалевий
мигдаль
мигикати
мигичка
мигкати
мигком
мигнути
мигонути
миготати
миготіння
миготіти
миготливий
мигтіння
мигтіти
мигунець
мигушка
миґа
миґдалевий
миґдаль
миґза
миґла
миґлаш
миґлювати
мидза
мидзатий
мизгатися
мизгирь
мизельний
мизерія
мизерний
мизерність
мизерніти
мизерно
мизерство
мизеряка
мизинець
мизинка
мизинний
мизинник
мизинок
мизинча
мизинчий
мизинчик
мизка
мизка 2
мизкати
мизкатися
мизя
мийка
мийниця
мик!
микавка
миканець
миканка
микати
микатися
микитити
микитон
микитоновий
микнути
миколайки
миколайці
миколайчики
микулити
микулитися
микуляти
милай
милий
милини
милити
милитися
милиця
милійон
милін
миління
миліон
милість
милкий
мило I
мило II
милованець
миловид
миловиння
милодан
Белелюга, -ги, ж. Сукровица. Желех.
Козирька, -ки, ж. Картузъ, шапка съ козырькомъ.  
Крутиус, -са, м. = прудиус. Сотниківна вже кохалась з якимсь крутиусом чи шибай-головою. Стор. І. 33.
Куматися, -маюся, -єшся, гл. Кумиться. Кого люде за люде мають, з тим ся кумають. Ном. № 9493. Годі нам з ляшками куматись. Левиц. І. 1. 226.
Ні нар. 1) Нѣтъ, не. Підеш ти до його? — Ні. Скажи правду ти мені, а чи любиш мене, а чи ні? Н. п. Ні з ким мені розмовляти до білого світа. Н. п. Ні на кого жалкувати. Мет. 259. 2) Н. п. Нічого не брали: ні торбини, ні хліба. Єв. Мр. VI. 8. ні в сих, ні в тих. Въ недоумѣніи, въ нерѣшимости, растерявшись. Сам Турн стоїть ні в сих, ні в тих і репетує на своїх. Котл. Ен. ні сіло, ні впало. Безъ всякаго повода, совершенно неожиданно. Одного разу сей дурень їй каже так — ні сіло, ні впало: добродійко, чи ви б мене не одружили? Г. Барв. 306. То було ніколи й не загляне в нашу хату, обминає наш двір десятою вулицею, .... а це колись одного дня, ні сіло, ні впало, Параска рип нашими сінешними дверима. Левиц. ПЙО. І. 378. ні сюди, ні туди. Для обозначенія неловкаго или затруднительнаго положенія. Чуб. І. 275. тепер мені так, що ні сюди, ні туди. Я теперь въ крайне неловкомъ (затруднительномъ, безвыходномъ) положеніи. Наїхали гості, вона (пані) й покликала якогось там Микиту, що рубав там дрова... і звеліла розносити чаї... Раз по раз смик та смик за поли: — «Сюди, Микито! Туди, Микито!»... Пані якось не потрапила за полу, та за очкур і смикнула, а він, гаспидів, та був зашморгом... Зоставсь Микита з чаями посеред хати, мов кінь спутаний, та повернувшись до панії: «Сюди, Микито! Туди, Микито! Оттепер вже ні сюди Микиті, ні туди!». Весел. Оповідач, № 42. 3) ні на віщо и ні на що. Ни къ чему. Оддасте мені те, що вам у дворі ні на віщо не потрібне. Г. Барв. 196. ні на що звівся. а) Разорился, обѣднѣлъ, прожился. б) Обезсилѣлъ, исхудалъ отъ болѣзни, горя и пр. 4) ні в світі. Ни за что, никогда. От же, було, й плаче, і тужить, і нарікає на долю, а матері ні в світі не пожаліється. Г. Барв. 112. 5) ні за віщо. За ничто. Старі гроші підуть ні за віщо. Лебед. у.
Папірка, -ки, ж. 1) = папірець. Папірки в руках держали. Котл. Ен. 490. Приніс соцький якусь папірку від мирового. 2) Кредитный билетъ.
Перегуснути, -ну, -неш, гл. Слишкомъ загустѣть.
Повідвалювати, -люю, -єш, гл. Отвалить; отколоть (во множествѣ).
Припильнувати, -ну́ю, -єш, гл. 1) Присмотрѣть. 2) Постараться (въ работѣ), поусердствовать. Нумо, діти, нумо, нулю припильнуймо. Як не будем пильнувати, то тут будем ночувати. Н. п.
Учителькувати, -кую, -єш, гл. Быть учительницей. Шейк.
Нас спонсорують: