Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

метлище
метло
метлюг
метлятися
метнути
метнутися
мето
метрика
метричний
метушитися
метчій
меть
мецька
меч
мечведок
мечет
мечеть
мечеть 2
мечик
мечник
мешини
мешканенько
мешканець
мешканка
мешкання
мешти
мжа
мжити
мжиця
мжичка
ми
миг
мигавка
мигання
мигати
мигатися
мигдалевий
мигдаль
мигикати
мигичка
мигкати
мигком
мигнути
мигонути
миготати
миготіння
миготіти
миготливий
мигтіння
мигтіти
мигунець
мигушка
миґа
миґдалевий
миґдаль
миґза
миґла
миґлаш
миґлювати
мидза
мидзатий
мизгатися
мизгирь
мизельний
мизерія
мизерний
мизерність
мизерніти
мизерно
мизерство
мизеряка
мизинець
мизинка
мизинний
мизинник
мизинок
мизинча
мизинчий
мизинчик
мизка
мизка 2
мизкати
мизкатися
мизя
мийка
мийниця
мик!
микавка
миканець
миканка
микати
микатися
микитити
микитон
микитоновий
микнути
миколайки
миколайці
миколайчики
микулити
микулитися
микуляти
милай
милий
милини
милити
милитися
милиця
милійон
милін
миління
миліон
милість
милкий
мило I
мило II
милованець
миловид
миловиння
милодан
Джу́рджя, -жі, ж. Муть, густая мутная жидкость. Мнж. 179.
Дзю́ндзя, -зі, ж. Vulva? Ходила я в річку по раки, викусили дзюндзю собаки. Н. п.
Дохо́жувати, -жую, -єш, гл. = дохожати.
Нічого 2 мѣст. Ничего. Нічого не знає. без нічо́го. Ни съ чѣмъ, съ пустыми руками. Пішов без нічого. Грин. III. 167.
Поволочка, -ки, ж. Поволочка. За котики та в поволочку. Ном. № 3995.
Поритися, -ри́юся, -єшся, гл. Порыться.
Пристрахати, -ха́ю, -єш, гл. Припугнуть.
Таїнство, -ва, с. Таинство. Таїнство странноє і в Віфліємі чудо явноє. Колядка. Шейк.
Утілення, -ня, с. Воплощеніе.
Шморгати, -гаю, -єш, гл. 1) Дергать. Конст. у. Та все її шморга за намисто. О. 1861. X. 32. 2) Очищать пеньку отъ кострики при помощи шморгавки. Шух. І. 147.
Нас спонсорують: