Закриви́тися, -влю́ся, -вишся, гл. 1) Закривиться, искривиться. 2) — на ко́го. Начать походить на кого, начать дѣлаться кѣмъ. Хоч буцім, Грицьку, ти на пана закрививсь, та з пантелику ти, так як другі, не збивсь.
За́крутка, -ки, ж. 1) = завертка 1. 2) Завертка, закрутка для запиранія воротъ. Cм. завертка 2. 3) Часть ручной мельницы. Cм. млин ручни́й. 4) Колокъ у скрипки для натягиванія струнъ.
Запря́жка Ii, -ки, ж. Въ выраж. у запря́жці бу́ти. Быть запряженнымъ.
Одш.. Cм. отъ відшахнутися до відшумувати.
Плем'я, -м'я́ти, с. Племянникъ или племянница. Употр. преимущ. во мн. ч.: плем'я́та. Дивись: шишок уже нема, а треба ще братам, плем'ятам, хрещеній матері, кумам...
Посуботіти, -тіє, гл. безл. Наступить субботѣ. Е, вже посуботіло, можно скором їсти.
Смутити, -чу́, -тиш, гл. Печалить, наводить грусть.
Солодятко, -ка, с. Милый, любезный. Сюда мі ся, товаришу, мило подивити, відки буде солодятко волики гонити.
Тарко, -ка, м. Кличка пестрой собаки.
Уденішній, -я, -є. Дневной.