Густи́ти, гущу́, -сти́ш, гл. Сгущать, дѣлать гуще, плотнѣе.
Зрушити, -шу, -шиш, гл.
1) Сдвинуть. Насилу зрушив з місця.
2) Тронуть, взволновать. Дуже батька слова її зрушили.
3) Встревожить. Всю діброву крилечками вкрили, голосочком діброву зрушили.
Лиса́к, -ка, м. 1) Плѣшивецъ. 2) Животное съ свѣтлымъ пятномъ на лбу. 3) Обнаженный берегъ или возвышенность. 4) Птица лысуха, черная, Fulica atra.
Лю́бчик, -ка, м. 1) Милый, дорогой. Не їдь, братіку, не їдь, любчику! 2) = любисток.
Підкидати, -да́ю, -єш, сов. в. підкинути, -ну, -неш, гл.
1) Подбрасывать, подбросить вверхъ. Хто вище підкине оцю булаву, то того буде озеро.
2) Подбрасывать, подбросить; подложить, подкинуть; прибавить. Підкинув його під припічок. Дитину підкинути кому. Пішов підкинуть волам сіна. Був у їх стожок сіна, то чоловік підкине, то воно й ззість. А підкинь у грубу ще дров.
3) Придѣлывать, придѣлать что либо. Підкинути нову вісь. Підкинути підметки.
Підопліка, підо́плічка, -ки, ж. = підіплечка.
Подлятися, -для́юся, -єшся, гл. Промедлить извѣстное время.
Ростерти, -ся. Cм. ростирати, -ся.
Тринчик, -ка, м. Названіе трехъ взятокъ при игрѣ въ хва́льку.
Чечутиня, -ні, ж. = чечітка. Чеша, ші, ж. Чехонь.