Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

малярівна
малярка
малярня
малярство
малярський
малярувати
малярчук
маляса
малясковий
малятко
мама
мамай
мамалиґа
мамин
мамій
мамка
мамкати
мамкувати
мамонька
мамочка
мамрати
мамсик
мамула
мамулити
мамун
мамуна
мамунечка
мамунка
мамуня
мамусенька
мамусечка
мамуся
мамця
мамчин
мамчити
мамчич
мана
манастирище
манастирський
манастирь
манатка
манаття
манахвейка
мандебурка
мандебуряник
мандель
манджак
манджати
мандра
мандри
мандрика
мандрівець
мандрівка
мандрівний
мандрівочка
мандрівський
мандрування
мандрувати
мандрьоха
манити
манівець
маніжити
маніжитися
манір
маніра
маніритися
манірний
манісінький
манія
манливий
манна
манок
маноцівник
манта
мантачити
мантачка
мантиляти
мантити
мантули
мантулити
мантулки
мантяр
манурія
манути
манутися
манушечка
манушка
манька
манько
манькут
манюній
маняк
манячити
мапа
мара
маранча
мараст
марвавкати
марга
марево
марена
марець
маржина
мари
марина
марити
маритися
маришка
марище
марім'ята
маркітний
маркітно
маркота
мармазинка
мармиза
мармор
марморовий
мармос
мармотати
мармуза
Бельок, -лька, м. = белька. Волын.
Горли́ця 2, -ці, ж. = Орлиця.
Нажива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. нажи́ти, -живу́, -ве́ш, гл. Наживать, нажить, пріобрѣтать, пріобрѣсть. Добро наживать. Рудч. Ск. І. 20. Вже не нажити йому другої такої дружини. МВ. (О. 1862. І. 92). Не напоївши, не нагодувавши, ворога не наживеш. Ном. № 9549.
Налюбува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Налюбоваться. Вродила йому така гречка, що на все поле... Піп не налюбує тію гречкою. Рудч. Ск. І. 208.
Невгамонний, -а, -е. 1) Неспокойный, безпокойный, неугомонный. 2) Неутѣшный, котораго нельзя успокоить. Удалась дівчина в журбу невгамонну. Полт. г.
Обміняти, -ся. Cм. обмінювати, -ся.
Окувати, окую́, -єш, гл. = обкувати. Окує воза, то на чудо. Чуб. І. 154.
Перетинок, -нку, м. Небольшой поперечный плетень. Коли б мені не тини та не перетинки, ходив би я до дівчини та що-вечоринки. Мет. 109.
Підберезник, -ка, м. Порода грибовъ. Лохв. у.
Примхуватий, -а, -е. Прихотливый, капризный. Вх. Зн. 55.
Нас спонсорують: