Добро́, -ра́, с. 1) Добро, благо. Лихо не без добра. Добра твого (Боже) язик переказати не може. За мов добро — штовх мене в ребро. 2) Имущество. Заснув він смачно так, як сплять всі добрі люде, що щиро стережуть добра своїх панів. Стали пани-ляха спосіб прибірати: од козацьких, од мужицьких комір ключі одбірати, над козацьким, над мужицьким добром господарувати. мн. До́бра. Имѣнія. Не має привлащати добр військових. Не осягли мої варязькі добра князькі підлизи. 3) Довольство. Ой мандрував молодий козак та мандрував зтиха: він не з добра, не з роскошів, а з великого лиха. В добрі ся не чує. З те́бе добра́ не бу́де. Изъ тебя ничего хорошаго, порядочнаго не выйдетъ. Ой казали мені люде, що добра з тебе не буде.
Жере́цький, -а, -е. Жреческій.
Зв'яли́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Сдѣлать вялымъ; обезсилить.
Коштовий и коштовитий, -а, -е. Дорогой, цѣнный. Ой справ же мені, мати... коштовитий цвіток.
Красування, -ня, с.
1) Красованье, состояніе того, кто или что красуется.
2) Цвѣтеніе (о хлѣбахъ). Ум. красуваннячко.
Ніб, ніби, нар. Будто, точно, словно; молъ; такъ сказать. Ніби русавки Клечаними святками вигукують. Та й торкнув свого молодого: примічай ніби. Отсе ж він ніби його син, та був, бачте, у школі.
Переламуватися, -муюся, -єшся, сов. в. переломи́тися, -млюся, -мишся, гл.
1) Переламываться переломиться. Я на той ціпок як ізоперсь, то піпок переломивсь.
2) Дѣлиться, подѣлиться съ кѣмъ чѣмъ либо, переломивъ его. Нехай вона (молода) возьме окраєць та переломляться (з молодим) пополам. Возьми, дочко, та переломіться та з'їжте.
Повикохувати, -хую, -єш, гл. Выростить, взлелѣять (многихъ). Дітей своїх він повикохував добре.
Познаменуватися, -нуюся, -єшся, гл. Приложиться (къ священному предмету). У Лаврі на мощі познаменувався.
Рум'яніти, -ні́ю, -єш, гл. Дѣлаться румянымъ. Коли б же діялось по моїй волі, коли б моя сила, то я б рум'яніла. Рум'яніє, як червона маківка.