Безприпорий, -а, -е. О волѣ: не имѣющій возвышенія въ концѣ шеи, на которое упирается ярмо. Cм. припір. Безприпорий віл.
Бідонька, -ки, ж. Ум. отъ біда.
Богатіти, -тію, -єш, гл. = Багатіти.
Відмовляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відмовити, -влю, -виш, гл. 1) Отвѣчать, отвѣтить. Чи не закинути ще раз? — То й закиньмо, — одмовив Панько. 2) Отговаривать, отговорить. Нема того, що любила, і немає, і не буде — одмовили вражі люде. 3) Отказывать, отказать. Уранці йде Олеся дружок збірати; куди вступить, усюди одмовляють. 4) Отбивать, отбить. Відмовилась мого любка від мого порога. 5) Произносить, произнесть. Молитву відмовляє і про шахрайство гадає. Жид борухи відмовляє. 6) Заговаривать, заговорить (отъ болѣзни). Я від вас (пропасниць) знаю, од всіх одмовляю: не мучте бідних христіян.
Крамарівна, -ни, ж. Дочь торговца.
Нароска́зувати, -зую, -єш, гл. Наговорить, разсказать много. Наросказував міх, торбу і три оберемки.
Перезати, -ся, -жу, -ся, -жеш, -ся, гл. Опоясывать, ся.
Прохававкати, -каю, -єш, гл. О перепелѣ: прокричать.
Розсмикати, -ся. Cм. розсмикувати, -ся.
Чепаритися, -рюся, -ришся, гл. Раскарячиваться.