Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

малярівна
малярка
малярня
малярство
малярський
малярувати
малярчук
маляса
малясковий
малятко
мама
мамай
мамалиґа
мамин
мамій
мамка
мамкати
мамкувати
мамонька
мамочка
мамрати
мамсик
мамула
мамулити
мамун
мамуна
мамунечка
мамунка
мамуня
мамусенька
мамусечка
мамуся
мамця
мамчин
мамчити
мамчич
мана
манастирище
манастирський
манастирь
манатка
манаття
манахвейка
мандебурка
мандебуряник
мандель
манджак
манджати
мандра
мандри
мандрика
мандрівець
мандрівка
мандрівний
мандрівочка
мандрівський
мандрування
мандрувати
мандрьоха
манити
манівець
маніжити
маніжитися
манір
маніра
маніритися
манірний
манісінький
манія
манливий
манна
манок
маноцівник
манта
мантачити
мантачка
мантиляти
мантити
мантули
мантулити
мантулки
мантяр
манурія
манути
манутися
манушечка
манушка
манька
манько
манькут
манюній
маняк
манячити
мапа
мара
маранча
мараст
марвавкати
марга
марево
марена
марець
маржина
мари
марина
марити
маритися
маришка
марище
марім'ята
маркітний
маркітно
маркота
мармазинка
мармиза
мармор
марморовий
мармос
мармотати
мармуза
Вагове, -вого, с. Вѣсовой сборъ. К. (Желех.).
Докла́сти. Cм. Докладати.
Доню́хатися Cм. донюхуватися.
Збесі́дувати, -дую, -єш, гл. Сказать. Вх. Лем. 417.
Молоди́ця, -ці, ж. Молодая замужняя женщина. Коли хочеш з доні молодиці, то держи в їжових рукавицях. Ном. № 9315. Ум. молодичка.
Надіхо́дити и надхо́дити, -джу, -диш, сов. в. надійти́, -дійду́, -деш, гл. 1) Подходить, подойти, приближаться, приблизиться; наставать, настать. Тим часом надійшли і молоді. Стор. МПр. 53. Надходить вовк. Рудч. Ск. І. 22. Надійшли жнива, достигла Василева пшениця. МВ. Надходить осінь. МВ. І. 89. Звідусюди надіходять непотішні вісти. К. ЧР. 2) Иногда посѣщать, посѣтить, иногда бывать, быть.
Повикручувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и викрутити, но во множествѣ. Він їй руки повикручував. Кв. Гляди ж, добре повикручуй сорочки, щоб не текло з їх. Васильк. у.
Річ, речі, ж. 1) Рѣчь, слово, разговоръ. На речах — наче на кобзі. Ном. № 2289. Нехай ваша річ на переді. Ном. № 4970. Про вовка річ, а вовк навстріч. Ном. № 5769. відняло річ. О больномъ: отняло языкъ. Кобел. у. зняти річ. Начать говорить, заговорить. Ном. річ на двічі. Двусмысленность. Ном. № 12843. не до тебе річ. Не съ тобой говорятъ. Ном. № 9578. бути з ким на реча́х. Имѣть съ кѣмъ разговоръ. Ном. № 12857. стати на річах з ким. Вступить въ разговоръ. Ном. № 3475. в речі ввіхо́дити, захо́дити. Пускаться, вдаваться въ разговоры. Ввійшов із нею в речі. Алв. 25 Не дуже в речі захожу: роспитаюсь дороги в Дем'янівку, подякую за хліб-сіль та й далі. МВ. І. 14. 2) Дѣло. Остання річ вовком орати. Ном. № 5264. Я буду просить тебе об одну річ. ЗОЮР. І. 128. Жіноча річ — коло припічка. Ном. № 9039. Був шляхтич в військових речах бравий, звався Пилип. не в тім річ. Не въ томъ дѣло. Не в тім річ, що в хаті піч: то біда, як нема. Ном. до речі. Кстати, дѣльно. Не війтова дочка, та до речі говорить. Ном. № 13059. не до речі. Некстати, не къ дѣлу. не од тієї речі. Не прочь. Ном. № 5051. з яко́ї речі. Съ какой стати. Ном. № 6456. моя, твоя и т. д. річ. Мое, твое и пр. дѣло. Твоя річ — мене вірне кохати. Чуб. V. 89. не подоба-річ. Неприлично. Не подоба-річ мені старому по весіллях гуляти. МВ. звичайна річ. Обычная вещь. То в танцях звичайна річ. Левиц. Пов. 56. 3) Вещь, предметъ. Вікно три речі псує: атрамент, сіль і молоду жінку. Ном. № 5914. Недивним річам не дивуйсь. Ном. № 7815. 4) Пѣна и слюна у мертвеца. Мил. 167.
Роха, -хи, ж. Свинья. Вх. Пч. II. 7.
Сире́ць, -рцю́, м. 1) Ум. отъ сир. Шух. І. 203. Сирцем присипають, в масличко вмочають. Мет. 163. 2) Невыжженный кирпичъ. Екатерин. г.
Нас спонсорують: