Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

малярівна
малярка
малярня
малярство
малярський
малярувати
малярчук
маляса
малясковий
малятко
мама
мамай
мамалиґа
мамин
мамій
мамка
мамкати
мамкувати
мамонька
мамочка
мамрати
мамсик
мамула
мамулити
мамун
мамуна
мамунечка
мамунка
мамуня
мамусенька
мамусечка
мамуся
мамця
мамчин
мамчити
мамчич
мана
манастирище
манастирський
манастирь
манатка
манаття
манахвейка
мандебурка
мандебуряник
мандель
манджак
манджати
мандра
мандри
мандрика
мандрівець
мандрівка
мандрівний
мандрівочка
мандрівський
мандрування
мандрувати
мандрьоха
манити
манівець
маніжити
маніжитися
манір
маніра
маніритися
манірний
манісінький
манія
манливий
манна
манок
маноцівник
манта
мантачити
мантачка
мантиляти
мантити
мантули
мантулити
мантулки
мантяр
манурія
манути
манутися
манушечка
манушка
манька
манько
манькут
манюній
маняк
манячити
мапа
мара
маранча
мараст
марвавкати
марга
марево
марена
марець
маржина
мари
марина
марити
маритися
маришка
марище
марім'ята
маркітний
маркітно
маркота
мармазинка
мармиза
мармор
марморовий
мармос
мармотати
мармуза
Вивертатися, -таюся, -єшся, сов. в. вивернутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Выворачиваться, вывернуться. 2) Выворачиваться, выворотиться, опрокидываться, опрокинуться, переворачиваться, перевернуться. Вивернувся з човна. Сим. 220. Через голови вивертались. Левиц. І. 358. Вивернувся до-гори черева на ліжку. 3) Изворачиваться, извернуться. Не той козак, що поборов, а той, що вивернувся. Ном. № 4197. 4) Разваливаться, развалиться. Вивернувся як кабан, вередує. Мир. Пов. II. 78. Їхав напишившись, а то ще як здибався з ким, то вивернеться на бричці і гука: «торкай!» Св. Л. 169. 5) Преимущ. въ сов. в. Растянуться, упасть мертвымъ, безъ чувствъ. Як плигне йому під ноги кішка, — він схопив рукавицю та й ударив її на-оддаль, — та́ так і вивернулась. Грин. І. 66. Ото кожна до корита, та ухватить та й вивернеться. І так усі чисто попеклись. Рудч. Ск. II. 59.
Дрі́жова, -ви, ж. Трясина.
Колопня, -ні, ж. = коноплі. Шух. І. 137. Въ Лохвицк. у. только во мн. колопні. Ум. колопе́нька. Ой дала-сь мня моя матенька, дала, як би тую колопеньку в болотонько впхала. Гол. І. 275.
Косовий, -а́, -е́. косовий сажень Косая сажень. Щоб під ним і над ним Земля горіла на косовий сажень. Ном. № 3795.
Луща́ти, -щу, -щи́ш, гл. = лусчати. Коли діжа лущить, — скоро весілля буде. Грин. І. 255. Той луг тріщить, лущить. Рудч. Ск. І. 145. Лущать, як оріхи під ногами.
Мі́сто I, -та, с. 1) Мѣсто. 2) Базаръ, торговая площадь, рынокъ. Ой піду я, мамо, на місто та куплю я, мамо, намисто. Шевч. 3) Городъ. Багато сіл, багато міст на Україні минули бурлаки. Левиц. І. Пі до села, ні до міста. Ном. № 7650. Пані тим часом село продала та переїхала у місто жити. МВ. Ум. містечко, містонько. Іди тепер, матінко, од мене, — нема в мене містонька для тебе. Грин. III. 376. А дівочкам усе волечка: за юпочку да на улочку, за намистечко да на містечко. Чуб. III. 59.
Об'язувати, -зую, -єш, сов. в. об'язати, -жу, -жеш, гл. Обвязывать, обвязать. Об'язані вірьовками. Стор. МПр. 131.
Повільність, -ности, ж. Медленность, умѣренность въ движеніяхъ. Чуб. I. 283.
Покарання, -ня, с. Наказаніе, казнь.
Цвак, -ка, м. Валочка въ ткацкомъ челнокѣ, на которую надѣвается шпулька съ нитками. Мнж. 121.
Нас спонсорують: