Відання, -ня, с.
1) Знаніе.
2) Извѣстіе, вѣсть. Ум. віданнячко. Дають віданнячко: ісховайся, Мішку.
Галаюватий, -а, -е. = галайкуватий.
Гарцівник, -ка, м.
1) Ѣздокъ на лошади.
2) Шалунъ.
3) Плясунъ.
Дітлахи́, -хів, м. мн. = Дітваки.
Лід, леду и льоду, м. Ледъ. На язиці мід, а під язиком лід.
Перелад, -ду, м. Въ выраж. нема ні ладу, ні переладу. Нѣтъ совершенно никакого порядка.
Помишляти, -ля́ю, -єш, гл. Думать, помышлять. Нічого о собі не дбаєш, о розбою помишляєш.
Протупотіти, -почу, -тиш, гл. Пробѣжать, топая.
Рохкати, -каю, -єш, гл. Хрюкать. Бери хоч свинку, аби на мене не рохкала.
Спотворювати, -рюю, -єш, сов. в. спотво́рити, -рю, -риш, гл.
1) Уродовать, изуродовать, исказить, обезобразить. Лихо не вморить, так спотворить.
2) Портить, испортить, избаловать. Такий хлопець натуристий. Чи ми його так малим спотворили? А тепер, як чого схотів, так щоб було!
