Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мигатися

Мига́тися, -гаюся, -єшся, [p]одн. в.[/p] мигну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Мерещиться, виднѣться, мелькать, мелькнуть. Мигається мені та Орлиха, мов у тумані. МВ. І. 122. Він хутенько вбіжить. Яка з нас під той час мигнеться: «Здорова була, дівчино!» МВ. (О. 1862. III. 46).  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 422.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИГАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИГАТИСЯ"
Аґрусі́вка, -ки, ж. Наливка изъ крыжовника. Ум. Аґрусі́вочка. Аґрусівочко, нема над тебе наливки!
Зазира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. зазирну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Заглядывать, заглянуть. Бодай умірати і в свій горщок зазирати. Ном. № 9616. Срібнорогий в воду зазирає. К. Досв. 67. 2) = зазіхати. Хоч би мені дали моргів два, бо де ж мені на більше зазирати. Могил. у.
Закрепи́ти, -плю́, -пиѣш, гл. = закріпити.
Знагла нар. Внезапно.
Натоптати Cм. натоптувати.
Помазанець, -нця, м. Помазанникъ. На Господа вони забунтували, помазанцем його погордували. К. Псал. 3.
Помічати, -чаю, -єш, сов. в. помітити, -чу, -тиш, гл. Замѣчать, замѣтить. Я помічати стала, що Парася сама собі думає та думає. МВ. ІІ. 20.
Прохажка, -ки, ж. = прохідка. Вх. Зн. 57.
Схудобніти, -ні́ю, -єш, гл. Обѣднѣть. Вх. Лем. 472.
Терментиля, -лі, ж. Раст. Potentilla Formentilla Schrenk. ЗЮЗО. I. 132.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИГАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.