Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

мати II
матися
матиця
матінка
матінкувати
матінчин
матір
матірка
матіркувати
матірний
матірчатий
матіхна
матка
матковий
матланка
матний
матнистий
матня
матовий
матонька
маторженик
маточина
маточка
маточник
матриґан
матрос
матроський
матузка
матула
матуня
матусенька
матусин
матуся
матушечка
матушка
матушчин
матчаний
матчин
мать
матюк
матюкати
матюкатися
матюнка
мах I
мах! II
маха
махан
махання
махати
махина
махітка
махлювати
махляр
махлярити
махлярка
махнути
маховий
маховик
махом
махонути
махорнути
махота
мац!
маца
мацання
мацапура
мацапурів
мацати
мацатися
маценький
маценя
маціненький
мацінча
маціпкий
маціпура
маціцький
мацкувати
мацнути
мацока
мацу
мацун
мацур
маць
мацько
мацюпенький
мацюра
маця
мацяти
мача
мачанка
мачати
мачатко
маченько
мачина
мачка
мачкатий
мачкувати
мачкуватися
мачок
мачоха
мачула
мачуха
мачухівна
мачушенко
мачушин
машерувати
машина
машинистий
машинка
машинник
машка
машкара
машкера
машляк
маштак
машталір
машталірський
маштула
мащений
маючий
Войовитий, -а, -е. Воинственный. Жив у Персії царь Дарій. І він був такий войовитий, що усю землю завоював. Грин. 1. 128.
Жовтокри́лий, -а, -е. Желтокрылый. Ой не ходи коло води, жовтокрилий кобче. Чуб. V. 266.
Заро́хкати, -каю, -єш, гл. Захрюкать. Зарохкаємо по свинячій. Хата. 130.
Зва́ба, -би, ж. Приманка, обольщеніе.
Ламання, -ня, с. 1) Ломъ, разломъ, ломаніе, разламываніе. 2) Нарушеніе, несоблюденіе. І в ламанні свого слова попадуться нечестиві. К. Псалт. 135. 3) Ломота. Ламаня ма в кістю. Вх. Уг. 249.
Настирюватися, -рююся, -єшся, сов. в. настиритися, -рюся, -ришся, гл. Надоѣдать. надоѣсть, опротивѣть кому своей навязчивостью. Так уже настирилась мені, що вже не знаю, як од тебе одчепитись. Левиц. І. К. С. 60. Старшина настирився людім, крий Боже! бо не одного й не другого скривдив. Канев. у. Настирився людім, то й віддали в москалі, бо як стеріг ліса, то все людей бив своїх. Канев. у.
Поганьбити, -блю́, -би́ш, гл. Охулить, осрамить. Старий його поганьбив. Чуб. II. 335.
Розбіснуватися, -нуюся, -єшся, гл. Разшалиться, разбуяниться. Було як розбіснується (кіт), то і хата йому тісна: і по столу, і по лавах, і по миснику. Сим. 229.
Східець, -дця, м. Ступенька (неподвижной лѣстницы); мн. східці. а) ступеньки неподв. лѣстн. б) неподвижная лѣстница. Стор. МПр. 65. Ей красно в него і дворі єго, тисові сінці, яворові східці. Н. п.
Тридцятострунний, -а, -е. Съ тридцатью струнами (о музык. инструментѣ). Не славте кобзаря словами золотими, повісьте ви над ним його тридцятострунну. К. Дз. 191.
Нас спонсорують: