Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

мати II
матися
матиця
матінка
матінкувати
матінчин
матір
матірка
матіркувати
матірний
матірчатий
матіхна
матка
матковий
матланка
матний
матнистий
матня
матовий
матонька
маторженик
маточина
маточка
маточник
матриґан
матрос
матроський
матузка
матула
матуня
матусенька
матусин
матуся
матушечка
матушка
матушчин
матчаний
матчин
мать
матюк
матюкати
матюкатися
матюнка
мах I
мах! II
маха
махан
махання
махати
махина
махітка
махлювати
махляр
махлярити
махлярка
махнути
маховий
маховик
махом
махонути
махорнути
махота
мац!
маца
мацання
мацапура
мацапурів
мацати
мацатися
маценький
маценя
маціненький
мацінча
маціпкий
маціпура
маціцький
мацкувати
мацнути
мацока
мацу
мацун
мацур
маць
мацько
мацюпенький
мацюра
маця
мацяти
мача
мачанка
мачати
мачатко
маченько
мачина
мачка
мачкатий
мачкувати
мачкуватися
мачок
мачоха
мачула
мачуха
мачухівна
мачушенко
мачушин
машерувати
машина
машинистий
машинка
машинник
машка
машкара
машкера
машляк
маштак
машталір
машталірський
маштула
мащений
маючий
Гатка, -ки, ж. Гать, небольшая плотина. Од гатки до гатки ходить по Росі великий порон. Левиц. І. 94. Ой піду ж бо я ту гатку гатити, щоб добре було до дівчини ходити. Ум. гатонька, гаточка. Я до гаточки, — гаточка загачена, я до дівчини, — дівчина заручена. Грин. III. 222.
Жа́рко нар. 1) Жарко, горячо. Жарко горить у печі. Харьк. у. А змій як огонь горить, — так йому жарко. ЗОЮР. II. 30. 2)хропти́. Сильно съ испугу и пр. храпѣть (о лошади). (Кінь) заглянувши в провалля, як там рине вода, аж затрусивсь да й посунув назад, жарко хропучи й водючи очима. К. ЧР. 162.
Жо́стір, -ру, м. Раст. крушина, Rhamnus cathartica. Мил. 35. ЗЮЗО. І. 133.
Оббіратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. обібра́тися, обберуся, -решся, гл. 1) Набираться, набраться, набрать много. Не оббірайся ваги, бо дорога грузька. Полт. 2) Набирать, набрать на себя, убраться. Свиня в реп'яхи обібралася. 3) Находиться, найтись, выискаться. К. (О. 1862. III. 23). Обібрався такий то хазяїн... Драг. 3. Оттогді ж то не могли обібратись, за віру християнську одностайно стати, — тільки обібрався Барабаш та Хмельницький. АД. II. 3. У мене оббереться старійший козак на долині Черкень погуляти. Лукаш. 41. 4) Дѣлать, сдѣлать себя. Обібрався грибом, то лізь в борщ. Чуб. І. 243.
Охотка, -ки, ж. = охота 1. Та кому й в охотку буде почути за нас, як не нашим таки братчикам-українцям. О. 1862. ТІ. 84.
Провірити Cм. провіряти.
Роспочинати, -на́ю, -єш, сов. в. роспочати, -чну, -неш, гл. Начинать, начать. Позабувала все, що там роспочала робити. МВ. ІІ. 23. Ще ти недавно роспочав жити. Г. Барв. 177. Ворог і роспочав війну упять. Грин. І. 187. Роспочали молотити. Грин. II. 206.
Сіва, -ви, ж. 1) Часть нивы, засѣянная однимъ взмахомъ руки. Буде помалу йти, сіву менчу займать. Ширше роскине сівою. 2) Мѣшокъ, употребляемый при сѣяніи.
Страхопуд, -да, м. Пугало.
Чотирнадцять, -ти и -тьох числ. Четырнадцать. К. Іов. 96.
Нас спонсорують: