Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

мати II
матися
матиця
матінка
матінкувати
матінчин
матір
матірка
матіркувати
матірний
матірчатий
матіхна
матка
матковий
матланка
матний
матнистий
матня
матовий
матонька
маторженик
маточина
маточка
маточник
матриґан
матрос
матроський
матузка
матула
матуня
матусенька
матусин
матуся
матушечка
матушка
матушчин
матчаний
матчин
мать
матюк
матюкати
матюкатися
матюнка
мах I
мах! II
маха
махан
махання
махати
махина
махітка
махлювати
махляр
махлярити
махлярка
махнути
маховий
маховик
махом
махонути
махорнути
махота
мац!
маца
мацання
мацапура
мацапурів
мацати
мацатися
маценький
маценя
маціненький
мацінча
маціпкий
маціпура
маціцький
мацкувати
мацнути
мацока
мацу
мацун
мацур
маць
мацько
мацюпенький
мацюра
маця
мацяти
мача
мачанка
мачати
мачатко
маченько
мачина
мачка
мачкатий
мачкувати
мачкуватися
мачок
мачоха
мачула
мачуха
мачухівна
мачушенко
мачушин
машерувати
машина
машинистий
машинка
машинник
машка
машкара
машкера
машляк
маштак
машталір
машталірський
маштула
мащений
маючий
Бзичати, -чу, -чиш, гл. = дзичати. Вх. Лем. 391.
Виложити, -жу, -жиш, гл. 1) = викласти. Глибоку криницю виложив цямриною. Шевч. Виложив з печі хліба. Рудч. Ск. Та й важно пісню виложено. Харьк. у. 2) Наложить плату, сдѣлать налогъ. І землю взяли під толоку, ще й виложили платити від жадної товаряки. Павлогр. у. (Залюбовск.).
Гріши́тель, -ля, м. Творящій грѣхъ, грѣшащій. КС. 1883. ІІ. 470.
Доли́нистий, доли́нча́(с)тий, -а, -е. Низменный.
Зашумува́ти, -му́ю, -єш, гл. Запѣниться.
Купний, -а́, -е́ Покупной. Купне щупне. Ном. № 10482. А ні то воли продажні, а ні то вони купні. Грин. III. 518.
Пробіснуватися, -нуюся, -єшся, гл. Пробѣсноваться.
Свекрушин, -а, -е. Принадлежащій свекрови. Г. Барв. 437.
Сотворяти, -ря́ю, -єш, сов. в. сотвори́ти, -рю́, -риш, гл. Сотворять, сотворить, создавать, создать. Сотворив Бог дівчиною. Чуб. V. 482.
Усміхливий, -а, -е. Улыбающійся. Усе був приязний і усміхливий. О. 1862. II. 78.
Нас спонсорують: