Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мигком

Мигко́м нар. 1) Мелькомъ. Мигком я його бачила. 2) Мгновенно.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 422.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИГКОМ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИГКОМ"
Жупно́к, -ка, м. Куль снопъ соломы. Угор.
Заране́ньконар. Ум. отъ зарані́.
Зобачати, -ча́ю, -єш, сов. в. зобачити, -чу, -чиш, гл. Видѣть, увидѣть. Грин. III. 162, 181. О. 1862. IV. 21. Як я його не зобачу, то не раз заплачу. Чуб. V. 5.
Куцопалий, -а, -е. Съ короткими пальцами.
Мужчи́р, -ра, м. = мощирь.
Парубочок, -чка, м. Ум. отъ парубок.
Придуркуватий, приду́руватий, -а, -е. Глуповатый, съ придурью. А чоловік був у єї придуруватий. Черк. у.
Ралиця, -ці, ж. Поле, вспаханное ралом. Ізгору я ралицю, посію я пшеницю. Чуб. V. 168.
Тмити, тмлю, тмиш, гл. Затемнять, дѣлать темнымъ. Шейк.
Херувим, -ма, м. Херувимъ. К. МХ. 28. Митра на голові херувимом дана. Чуб. І. 179. Ум. херувимчик. Двокрилий херувимчик. Левиц. І. 286.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИГКОМ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.