Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мигком

Мигко́м нар. 1) Мелькомъ. Мигком я його бачила. 2) Мгновенно.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 422.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИГКОМ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИГКОМ"
Амбі́тний, -а, -е. Честолюбивый, тщеславный. Желех.
Блим меж., выражающее мерцаніе, появленіе и исчезновеніе свѣта, миганіе, сверканіе глазами.
Брослива, -ви, ж. Персикъ. Шух. І. 109.
Гіргонія, -нії, ж. = жоржина. ЗЮЗО. І. 120.
До́свід, -ду, м. Опытъ. Знаючи з історичнього досвіду, як уставали нації. К. XII. 131.
Кревність, -ности, ж. Родство.
Понаскакувати, -куємо, -єте, гл. Наскочить (о многихъ).
Спіж, -жу м., спіжовий, -а, -е. = спиж, спижовий. Гн. II. 72. Спіжові гармати. К. Досв. 103.
Стрічка, -ки, ж. 1) Лента. Мет. 204. Чуб. ШІ. 423. Росплітали коси та стрічки знімали. Шевч. 2) Тесемка. Ум. стрічечка.
Характер, -ру, м. Характеръ. Глибоко твердий характер. Левиц. І. 232.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИГКОМ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.