Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

мармур
мармурник
мармуровий
мармурок
марне
марний
марник
марниця
марність
марніти
марно
марновірство
марнодумець
марномовець
марнота
марнотрав
марнотравець
марнотравити
марнотравиця
марнотравний
марнотравство
марнотрат
марнотрата
марнотратити
марнотратка
марнотратний
марнотратник
марнування
марнувати
марнуватися
мароква
мартин
мартовий
мартовик
мартопляс
мартюк
маруда
марудитися
марудний
марудність
марудно
маруна
маручати
марфа
мархотка
марцизки
марципан
марцівки
марцьовий
марчити
марчіти
марчук
маршал
маршаленко
маршалівна
маршалкувати
маршалок
маршляк
маршувати
марь
марюка
марянка
масалиґа
маслак
маслакуватий
маслачок
маслаччя
маслина
маслити
масличко
масло
масловий м'яч
маслосвятити
маслосвяття
маслувати
масльони
масльонити
маслюк
масляк
масляна
масляний
масляниця
маслянка
масляно
масляночка
масляр
маслярка
масний
масниця
масничка
масно
мастак
мастило
мастити
мастільниця
масткий
масткословий
масткословити
масть
масюненький
масюсінький
мата
матаржин
матербас
матерзанка
материзна
материзнений
материк
материн
материнка
материнський
материя
материял
матеркувати
матерний
матерній
матерно
матерювати
матер'янка
мати I
Вольність, -ности, ж. 1) Свобода, вольность. Левиц. Пов. 135. Служба вільности не тратить. Ном. № 10348. У вольності хоч віку дожити. КС. 1883. І. 44. Вольність народня. К. ЦН. 242. вільности вживати, заживати. Пользоваться свободой. У нас невірні вольности вживають більш, ніж у вас. К. МБ. XI. 153. Волю ся в річці напити, але вольности зажити. Гол. ІІІ. 344. 2) мн. вольности. Запорожскія земли. КС. 1883. IV. 769.
Леляк, -ка, м. Козодой, лилокъ. Радом. у.
Наддніпро́вий, -а, -е. Находящійся, стоящій надъ Днѣпромъ. Не судилось, як хотілось, щоб у своїй хаті, на тій горі наддніпровій життя зазначати. О. 1861. VI. 18.
Напина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. напну́ти и нап'ясти́, -пну, -не́ш, гл. 1) Напяливать, напялить, натягивать, натянуть, покрывать, покрыть, надѣвать, надѣть. Скинув з себе синій жупан та над ними і нап'яв. Чуб. V. 956. Благослови, отамане, намет нап'ясти. Мет. 449. Лізе на лавку, напинає богів. Грин. III. 446. Виходить мати з житом, нап'ята кожухом навиворот. Грин. III. 442. Напни хустку! Я ж тебе, сестрице, напинаю (наміткою). Мет. 208. Уздечки не напнуть на його (на коня). Греб. 382. напнути мо́крим рядно́м. = накри́ти мокрим рядно́м. Батько напнув його мокрим рядном. Левиц. І. К. С. 2) Натягивать, натянуть (струну, веревку и пр.). Напинати лука. Як напне стрілець тетівку. Рудч. Ск. II. 83. 3) Нападать, напасть, наброситься на кого. Набіг вовк на табун гуртових свиней; вони його як нап'яли, одна попінила, дак того вовка і розірвали... вовки. О. 1861. V. 68. Въ переносн. смыслѣ: настаивать, настоять, прижимать, прижать къ стѣнѣ. Напнув жида, щоб повернув гроші. Напинали його, щоб росказав, що він дума. Павлогр. у. 4) Догонять изо всѣхъ силъ. Шість чололовіка вовків як нап'яли одного зайця: один біжить, а другі одстануть; а далі другий як уляже — от-от дожене. О. 1861. V. 69. 5) напиня́ти пупа. = напинатися 3. Ном. № 10018.
Ньокати, -каю, -єш, сов. в. ньо́кнути, -кну, -неш, гл. Понукать, понудить лошадь словомъ ньо. Ньокни на сіру, бо зовсім не везе.
Попідставляти, -ля́ю, -єш, гл. Подставить (во множествѣ).
Порозбиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. То-же, что и розбитися, но во множествѣ.
Стишати, -ша́ю, -єш, сов. в. стишити, -шу, -шиш, гл. Утишать, утишить.
Тесівниці, -ць, ж. мн. Гладкія скалы. Вх. Зн. 69.
Щебати, -ба́ю, -єш, гл. Отщипывать, обрывать. Cм. щипати. Наказувала, щоб з калиноньки цвіток не рвати, аби при горі тернок не щебати, аби на полі росу не щебати. Гол. II. 582.
Нас спонсорують: