Борсуків, -кова, -ве = борсучий Борсукове сало.
Бриженята, -нят, бриженятка, -ток, с. мн. ум. отъ брижі.
Видупкати, -каю, -єш, гл. Вытоптать. Попід бором, попід лісом зродилося просо; наїхали коровайниці і видупкали босо.
Ґа́ва 1, -ви, ж. 1) Ворона. Ґа́ви лови́ти. Ротозѣйничать, зѣвать. Гав ловив та витрішки продавав. 2) Переносно: разиня, ворона. 3) Промежутокъ межъ двухъ зубьевъ пилы.
До́шка, -ки, ж. 1) Доска. Не тра, мати, не тра, мати, попа турбувати: чтирі дошки, сажень землі, то й буду лежати. 2) Родъ скамьи въ водѣ возлѣ берега, на которой женщины моютъ бѣлье и пр. Ой на річці та на дощечці, там дівчина та полощеться. 3) Лопасть руля у плота. Cм. керма. 4) Су́дна до́шка? Пам'ятатиме до нових віників і до судної дошки, покуль аж пороху на очі насиплють. Ум. до́щечка.
Кобзарство, -ва, с. соб. Кобзари.
Підсипання, -ня, с.
1) Подсыпаніе.
2) Подливаніе. Та не підсипай удруге борщу, — годі вже того підсипання, бо я й так наївся.
Поезія, -зії, ж. 1) Поэзія. (Квітка) постеріг і переняв поезію щоденної сільської мови, як Шевченко поезію народньої пісні. Народня поезія. 2) Стихотвореніе. Въ этомъ значеніи имѣетъ мн. ч.: Поезиї Ю. Г. Федьковича Въ этомъ значеніи Ум. поезійка. Иногда и въ ед. ч. въ знач. стихотворенія, поэтическія произведенія. Огненная поезія Шевченка. Упала мені в руки поезія якогось пана Щоголева. Зрадів я, її прочитавши... Не багато тих пісень, да чистий же мед, а не перга словесна.
Пошмалити, -лю, -лиш, гл. = посмалити.
Фуярка, -ки, ж. Ум. отъ фуяра.
