Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

миготати

Мигота́ти, миготіти и мигтіти, -чу, -ти́ш, гл. Сверкать, мерцать, мелькать. Над ставками, над садками миготіло, грало, лилося хвилями золоте марево. Левиц. І. 25. В очах миготить, а в голові свистить. Ном. № 6329. Зірки мигтять собі, блимають. Подольск. г. Аж в очах мигтить. МВ. І. 157. Миготіла в очах дорога горорізьба. К.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 422.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИГОТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИГОТАТИ"
Вибрудок, -дка, м. 1) Грязный осадокъ. Желех. 2) Очень ранній выкидышъ, embrio.
Дері́ння, -ня, с. Рваніе. Н. Вол. у.
Застиди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. = засоромити.
Нехворощ, нехвороща, -щі, ж. Раст. Artemisia vulgaris, чернобыльникъ. Польова нехвороща. Scoparia. ЗЮЗО. І. 112. Ой як тій дитині в нехворощі, то так мені гулять у тій Польщі. Чуб. V. 609.
Позасмічувати, -чую, -єш, гл. Засорить (во множествѣ).
Призьба, -би, ж. = призба. Стара сиділа з дочкою на призьбі і здалека вгледіла сина. Стор. МПр. 56.
Прилетіти Cм. прилітати.
Тополина, -ни, ж. 1) Одинъ тополь. 2) Древесина тополя. Шейк. 3) Кой-какой тополь. Шейк. Ум. тополинка, тополинонька, тополиночка.
Хи-хи! меж., выражающее смѣхъ. Хи-хи-хи! зареготавсь о. Хведор. Левиц. І. 136.
Чудасія, -сії, ж. Диковина, странная вещь. Ном. № 7129. Котл. Ен. II. 33. Мкр. Н. 34. Ой ти, брате Мусію, чи бачив ти чудасію.... що багатий мужик комарами орав. Чуб. V. 1178.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИГОТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.