Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

миготати

Мигота́ти, миготіти и мигтіти, -чу, -ти́ш, гл. Сверкать, мерцать, мелькать. Над ставками, над садками миготіло, грало, лилося хвилями золоте марево. Левиц. І. 25. В очах миготить, а в голові свистить. Ном. № 6329. Зірки мигтять собі, блимають. Подольск. г. Аж в очах мигтить. МВ. І. 157. Миготіла в очах дорога горорізьба. К.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 422.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИГОТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИГОТАТИ"
Кулачок, -чка, м. Ум. отъ кулак.
Люди́нячий, -а, -е. Какъ у человѣка, человѣческій. Пика людиняча. Полт. у. Що воно ото таке намальовано? Людиняча голова на товарячих ногах. Лубен. у.
Набі́й, -бо́ю, м. 1) Зарядъ. У ладівниці ні однісінького набою. ЗОЮР. І. 186. 2) Навалъ снѣга на дорогѣ. 3) Утоптанная снѣговая дорога (Шух. І. 81), а также слѣды санной дороги, замѣтные изъ подъ наметеннаго снѣга. (Конот. у.). 4) Гусеница насѣкомаго Arctia. Вх. Пч. I. 5.
Папа II, -пи, ж. Дѣтск. Хлѣбъ. О. 1861. VIII. 8. Ум. папка. Потрошку та з папкою. Ном. № 4845.
Повеликий, -а, -е. Нѣсколько большой. Це повеликі черевики на мене. Харьк.
Понаманювати, -нюю, -єш, гл. Приманить (многихъ).
Прив'язатися. Cм. прив'язуватися.
Розчавити, -влю, -виш, гл. Раздавить, расплющить. Розчавив таркана. Н. Вол. у.
Росплистися, -вуся, -вешся, гл. = роспливтися.
Сповнити, -ся. Cм. сповняти, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИГОТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.