Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

миготати

Мигота́ти, миготіти и мигтіти, -чу, -ти́ш, гл. Сверкать, мерцать, мелькать. Над ставками, над садками миготіло, грало, лилося хвилями золоте марево. Левиц. І. 25. В очах миготить, а в голові свистить. Ном. № 6329. Зірки мигтять собі, блимають. Подольск. г. Аж в очах мигтить. МВ. І. 157. Миготіла в очах дорога горорізьба. К.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 422.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИГОТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИГОТАТИ"
Братан, -на, м. = братанич. Желех.
Головокрут, -ту, м. 1) Головокруженіе. Харьк. 2) Раст. Hilichrysum arenarium Dc. ЗЮЗО. I. 124.
Дола́джувати, -джую, -єш, сов. в. дола́дити, -джу, -диш, гл. = долагоджувати.
Крихітка, -ки, ж. Ум. отъ крихта.
Лагода, -ди, ж. Кротость, мягкость душевная; согласіе, миролюбивыя отношенія. Вони робили... мечем та кулаччєм, а ми — пером та лагодою. К. ХП. 134.
Нашелестіти, -щу, -стиш, гл. 1) Нашелестѣть. 2) Нашумѣть.
Оазіс, -су, м. Оазъ. Мов оазіс, в чистім полі село зеленіє. Шевч.  
Скороздрілий, -а, -е. Скороспѣлый. Чорний бо овес скороздрілий, так ми його й насіємо. Черн. г.
Сточник, -ка, м. Рѣзчикъ-артистъ; такъ называютъ гуцульскихъ артистовъ-рѣзчиковъ но дереву, изготовляющихъ художественныя издѣлія. Шух. I. 301, 304, 246, 247.
Тма, тми, ж. = тьма. Мав велику тму ангелів. Гн. І. 16.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИГОТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.