Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

милий

Ми́лий, -а, -е. 1) Милый, любезный. Батько милий, мати мила, дівчина миліща. Чуб. V. 110. по-під сам милий біг просити кого. Молить, заклинать. Желех. 2) Милый, возлюбленный. Милий милу покидає, — вороги раденькі. Н. п. Нехай милий подивиться, що на серці діється. Мет. 15. 3) Пріятный, любезный. Ум. миленький, милесенький. Миленький, милесенький мій! Мет. Моя мила милесенька, голубка сивесенька. Чуб. V. 13.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 423.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИЛИЙ"
Висліджування, -ня ср. Выслѣживаніе.
Мила́й, -лая, м. Родъ хлѣба. Ном. № 7570.
Надмі́рний, -а, -е. Чрезмѣрный. Желех.
Надмоло́чувати, -чую, -єш, сов. в. надмолоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Вымолачивать, вымолотить часть.
Низов'я, -в'я́, с. Низовье. Ой попливли наші славні запорожці та по-над низов'ями широкими та глибокими, та по-над лиманами. Н. п.
Пожега, -ги, ж. = пожежа. Щог. В. 32. Левка на пожезі не було. О. 1862. VIII. 10.
Поперегинати, -на́ю, -єш, гл. Перегнуть (во множествѣ).
Прижити, -живу, -веш, гл. Прижить (дитя). Жила, жила удівонька та на край села, та прижила та удівонька сина сокола. Чуб. V. 976.
Прикидати, -даю, -єш, гл. Набросать сверху надъ чѣмъ. Закопає було добре в ямі та хащем прикидає. КС. 1884. VIII. 720.
Утолочувати, -чую, -єш, сов. в. утолочити, -чу, -чиш, гл. Вытаптывать, вытоптать, утаптывать, утоптать. Коні втолочили траву.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.