Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мечник

Ме́чник, -ка, м. Меченосецъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 421.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЧНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЧНИК"
Безбоязний, -а, -е. Безстрашный, отважный, безбоязненный.
Волочебник, -ка, м. Ходящій съ поздравленіями по домамъ на св. недѣлѣ. Ум. волочебничок. Ой ішли брели добрі молодці волочебнички. Н. п.
Діркува́тий, -а, -е. Имѣющій много дыръ, дырчатый, ноздреватый. Н. Вол. у. Дуже діркуватий хліб з сеї муки, — не знати, чого воно так. Камен. у.
Доре́чі нар. Кстати.
Дочу́тний, -а, -е. Чуткій. Які ви дочутні! Новомоск. (Залюбовск.).
Ірвонути, -ну́, -не́ш, гл. = рвонути. Воно ж за чуб як ірвоне. Алв. 61.
Кусник, -ка, м. = кусок. Желех.
Люльок, -лька, м. Раст. Hyosciamus niger. Лв. 99.
Міща́нство, -ва, с. Мѣщанство, мѣщане. Желех.
Поросюк, -ка, м. = порося.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕЧНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.