Верзувати, -зую, -єш, гл. Издѣваться. Испорч. коверзувати? Слово сомнительное: встрѣчено только въ одной пѣснѣ, помѣщенной въ соч. А там стали шкури дерти, як і спершу дерли, — цілий тиждень верзувати, як і верзували..
Виставати, -стаю, -єш, сов. в. вистати, -стану, -неш, гл.
1) Быть достаточнымъ ставать, стать. Употребляется только безлично. Як вистало на юшку, то вистане й на петрушку.
2) Выступать, выступить, выйти, уйти. Вже (молода) з панянства вистає, до старих людей пристає.
3) Выдаваться, выдаться впередъ, выступить.
Вочко, -ка, с. Ум. отъ воко.
Гаркун, -на, м.
1) Ворчунъ.
2) = гаркуша.
Ге II, сз. Словно, будто, какъ. Ци достеріг єсь? — А чому бим не достеріг? Не так ге ви.
Ли́стка, -ки, ж. = листа.
Напанува́тися, -ну́юся, -єшся, гл. 1) Достаточно погосподствовать. 2) Достаточно побарствовать.
Обломитися, -млюся, -мишся, гл. Обломиться, сломаться. Вісь обломилась.
Потерзувати, -зую, -єш, гл. Сильно избить. Побив її, потерзував.
Равер, -ра, м. Большая лягушка, живущая въ колодцахъ.