Загрі́бок, -бка, м. Неудавшійся, испорченный въ печенья хлѣбъ.
Квашення, -ня, с. Квашеніе.
Курвити, -влю, -виш, гл. Распутничать. Як умер чоловік, давай вона курвити.
Лука́вити, -влю, -виш, гл. Лукавить, фальшивить, хитрить; кривить душой. Ти (доля) не лукавила зо мною, ти другом, братом і сестрою сіромі стала. Побачите, которе з нас лукавить.
Підтупцем нар. = підтюпцем.
Повабитися, -блюся, -бишся, гл. Соблазниться, польститься. Повабились наші на мову лукаву.
Розмир, -ру, м. Разрывъ дружескихъ, мирныхъ отношеній, война. Адже ми розмир утвердили! Ми з турком поб'ємось одні. Турчин піднявся, стався розмир; почали викликати козацтво. Вона того Кабицю ще в Самарі перед розмиром полюбила.
Розчах, -ху, м. Расколъ въ деревѣ вдоль ствола.
Трона, -ни, ж. = трон 1. Пустив його Господь на свою трону.
Чи с. Ли, или, развѣ. Чи може сліпий сліпого водити? Чи гріх, чи два, а вже не видержу. Як де зробить чорногуз гніздо на хаті, чи у дворі, то та хата щаслива. Та чи то ж повірять? Чи вже б то пожаліли? Може до того чи й доживемо. чи так, то й так. Ну, пусть будетъ и такъ. чи що. Что-ли. Що він там чортів сліпить, чи що?
