Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

ма
мабіть
мабути
мавка
мавпа
мавський
магазей
магай-бі!
магала
магирка
магистрат
магистратський
магичний
магівниця
магляза
магнат
магнатерія
магнитий
магніт
магнітний
магометанин
магометанка
магометанський
магоник
магура
маґель
маґельниця
маґеран
маґерка
маґіль
маґільниця
маґлівниця
маґлювати
маґнес
маґнесувати
маґоль
маґро
маджер
мадзур
маєт
маєтний
маєтність
маєток
мажа
мажара
мажний
мажорка
мажчир
мазальник
мазальниця
мазаний
мазанка
мазання
мазарня
мазати
мазатися
мазґливий
мазепа
мазепин
мазепський
маззя
мазило
мазій
мазійка
мазільник
мазільниця
мазка 1
мазка 2
мазлюка
мазниця
мазнути
мазун
мазунча
мазунчик
мазур
мазуратий
мазурок
мазуха
мазь
мазя
мазяр
мазярка
маївка
май I
май II
майбуть
майва
майдак
майдалати
майдан
майданний
майданник
майдати
майже
майка
майкут
май-май-май III
майний
майно
майнути
майовий
майор
майорити
майорці
майран
майстер
майстерія
майстерний
майстерно
майстерня
майстерова
майстерство
майстерський
майстрат
майстрацький
майстро
майстрова I
майстрова II
майстровий
майстрович
Вільготно нар. 1) Влажно, сыро. В хаті було сильно вільготно, і тії огірки зійшли. Чуб. II. 522. 2) Свободно.
Ворик, -ка, м. Ум. отъ вір 3. Жеребчикъ. Шух. І. 211.
Зубець, -бця́, м. 1) Зубець — какъ фигура и какъ часть снаряда (напр. зубці у грабля́х. Шух. І. 166); сдѣланный изъ матеріи и пр. какъ украшеніе одежды. Шух. І. 122. Гол. Од. 56. 2) Зубокъ, часть чесночной луковицы, распадающейся на части. МУЕ. III. 39. 3) мн. зубці. Кушанье изъ очищенныхъ зеренъ ячменя — сваренныхъ или поджаренныхъ. Чуб. VII. 440. Маркев. 153. На закуску куліш і кашу, лемішку, зубці, путрю, квашу. Котл. Ен. І. 18. Ум. зубчик.
На́вис, -су, м. Снѣгъ, нависшій на вѣтвяхъ. Як великий навис на лісі, то врожай буде. Волч. у.
Нетьопуха, -хи, ж. = нетіпанка. Там дівчина нетьопуха запаску згубила. Мил. 77.
Поскромити, -млю́, -миш, гл. Укротить, усмирить.
Присмажка, -ки, ж. = присмака. Да все коли б смашненьке, да коли б сальця більше, присмажку добру зробили. Г. Барв. 503. От ніщимня страва смашна без присмажки. Г. Барв. 441.
Пропалювати, -люю, -єш, сов. в. пропали́ти, -лю́, -лиш, гл. Прожигать, прожечь.
Псалтирка, -ки, ж. Книга псалтырь. Ум. псалти́рочка. Дякові пишу чорну ягницю, щоби читав псалтирочку цілую нічку. Грин. III. 285.
Рижок, -жка́, м. Грибъ, рыжикъ. Кв. І. 90. Такий червоний, як рижок. Ном. № 8585. На високій полонині уродили рижки. Гол. І. 164.
Нас спонсорують: