Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

ма
мабіть
мабути
мавка
мавпа
мавський
магазей
магай-бі!
магала
магирка
магистрат
магистратський
магичний
магівниця
магляза
магнат
магнатерія
магнитий
магніт
магнітний
магометанин
магометанка
магометанський
магоник
магура
маґель
маґельниця
маґеран
маґерка
маґіль
маґільниця
маґлівниця
маґлювати
маґнес
маґнесувати
маґоль
маґро
маджер
мадзур
маєт
маєтний
маєтність
маєток
мажа
мажара
мажний
мажорка
мажчир
мазальник
мазальниця
мазаний
мазанка
мазання
мазарня
мазати
мазатися
мазґливий
мазепа
мазепин
мазепський
маззя
мазило
мазій
мазійка
мазільник
мазільниця
мазка 1
мазка 2
мазлюка
мазниця
мазнути
мазун
мазунча
мазунчик
мазур
мазуратий
мазурок
мазуха
мазь
мазя
мазяр
мазярка
маївка
май I
май II
майбуть
майва
майдак
майдалати
майдан
майданний
майданник
майдати
майже
майка
майкут
май-май-май III
майний
майно
майнути
майовий
майор
майорити
майорці
майран
майстер
майстерія
майстерний
майстерно
майстерня
майстерова
майстерство
майстерський
майстрат
майстрацький
майстро
майстрова I
майстрова II
майстровий
майстрович
Дар, -ру, м. 1) Даръ, даяніе. Ні дар, ні купля. Ном. № 7619. Що ж нам за дар везуть? Срібло та золото. Чуб. ІІІ. 39. Виймив дари та й роздав. Федьк. Пов. Ви знаєте добрі дари давати дітям вашим. Єв. Л. XI. 13. Бо́жий дар. Св. Причастіе. До Божого дару з чортовими ногами. Ном. № 136. 2) Дарованіе, таланта, даръ. Незвичайний дар розмови і оповідання. Левиц. Пов. 146. Квітка.... дав добру ознаку свого великого дару. К. Г. Кв. 18. Ум. Да́ронько. Мл. л. сб. 218.
Катряга, -ги, ж. = катрага. На току був льох, а над ним катряга чи половник. Св. Л. 206. Варять на таганах та на катрягах кашу. К. ЧР. 259.
Лазуряка, -ки, м. Лѣсной разбойникъ? Були ще лазуряки, грабили, убивали, оббірали гроші і ховали їх у лісі, на степу... сами тож де небудь пропадали в розбоях, а гроші оставались. ХС. IV. 9.
Наболі́ти, -лі́ю, -єш, гл. Наболѣть. На боліло серденько від жалю.
Пелевня, -ні, ж. Родъ амбара, овина, гдѣ хранится солома, мякина, сѣно, также зерновой хлѣбъ. Желех. А ци дома 'сте, синове мої? Ой дома, дома на пелевні сут, на пелевні сут, злотічко віют. Гол. II. 70.
Пильний, -а, -е. 1) Прилежный, усердный, рачительный, тщательный, старательный. 2) Безотлагательный, нужный, спѣшный. Скорим часом, пильною годиною до города Чигрина прибував. АД. II. 6. 3) Пристальный. Пильний погляд. 4) Внимательный. Ум. пильне́нький, пильне́сенький.
Продирати, -ра́ю, -єш, сов. в. проде́рти, -деру́, -реш, гл. Продирать, продрать. Лізе на хату, продер стріху та й лапає в те місце, де сало висіло. Рудч. Ск. І. 193. Не продереш, очі, то продереш калитку. Ном. № 9970.
Процесія, -сії, ж. Церковное шествіе съ крестами, хоругвями. Чуб. І. 286. Лежать вони до світа; приходять до них з процесією, і беруть їх у церкву. Рудч. Ск. І. 79.
Тройняг, -гу, м. Раст. Trifolium medium L. Анн. 350.
Укутувати, -тую, -єш, сов. в. укутати, -таю, -єш, гл. 1) Окутывать, окутать, обворачивать, обворотить. Боги вкутані самими вишиваними рушниками. Г. Барв. 180. 2) Только сов. в. Выпить, съѣсть. Вишнівки з кварту укутали. Котл. Н. П. 347. Укутали, за 'дин день цілий хліб. Кролев. у.
Нас спонсорують: