Блавучити, -чу, -чиш, гл. Сидѣть праздно, лѣниться.
Дибу́ль меж., выражающее, что человѣкъ медленно идетъ. Ох я з корчми дибуль, дибуль, бочулочку тимуль, тимуль.
Ду́чечка, -ки, ж. Ум. отъ дучка.
Зговори́ти, -рю́, -риш, гл. Проговорить, сказать. Хата, як покришка: що зговориш, то в хаті повинно пропасти. А що я тобі казатиму, дочко, — зговорила Чайчиха похмуро. Як сеє зговорили, так барзо й учинили.
Компонуватися, -нуюся, -єшся, гл. Составляться, сочиняться. .
Наштрикуватися, -куюся, -єшся, сов. в. наштрикнутися, -кнуся, -не́шся, гл. Накалываться, наколоться, натыкаться, наткнуться. Тут він заточився і трохи не наштрикнувся на її ніс.
Пригоддя, -дя, с. Приволье. Їдь на Кубань, там буде тобі пригоддя.
Розчитатися, -та́юся, -єшся, гл.
1) Начать читаться. Само ся світло позажигало, сами ся книги та й розчитали.
2) Увлечься чтеніемъ. Саме тільки розчитався, а тут треба йти.
Ружа, -жі, ж. = рожа. Чия роля не йорана, на ній ружа не зривана.
Татців, -цева, -ве = таточків.