Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

мусульманин
мусульманка
мусульманський
мусяндровий
мутити
мутитися
мутний
мутник
мутно
мутушати
муха
мухавка
мухариця
мухомор
мухорка
муц
муцик
мучанка
мученик
мученицький
мученицьтво
мучениця
мучення
мучитель
мучителька
мучити
мучитися
мучник
мучниця
мушара
мушарка
мушва
мушія
мушка 1
мушка 2
мушкет
мушкетний
мушкетюка
мушковий
мушлин
мушляти
муштай
муштатий
муштер
муштра
муштравина
муштровий
муштрування
муштрувати
муштруватися
мущенин
мущинський
мущирний
мущирь
мчалка
мчати
мчатися
мша
мшаль
мшаник
мшедь
мшити
мшитися
мшиця
м'я
м'явкати
м'ягкий
м'язі
м'який
м'якина
м'якість
м'яко
м'якота
м'якуватий
м'якуш
м'якушечка
м'якушка
м'якчити
м'якшати
м'якшити
м'ялиця
м'яло
м'яльниця
м'ясарь
м'ясиво
м'ясний
м'ясниці
м'ясо
м'ясовий
м'ясожерець
м'ясожерний
м'ясце
м'ята
м'яти
м'ятися
м'ятка
м'яткий
м'ятлиця
м'ятний
м'яхкий
м'яцкати
м'яч
м'ячка
м'яшкурити
Делі́я, -лії, ж. Длинная медвѣжья или волчья шуба у галицкаго мѣщанина. Гол. Од. 17. Ум. Делі́єнька, делі́єчка. Гол. І. 339.
Добрі нар. Едва. Добрі мене собаки не з'їли. Гол. ІІІ. 407.
Дома́зувати, -вую, -єш, сов. в. дома́зати, -жу, -жеш, гл. Домазывать, домазать. Ось долівку домажу та й піду. Харьк. г.
Пропасна, -но́ї, ж. Бездна, пропасть. Которії праведнії душі, — становіться одесну! Которії грішні, недостойні — западіте в пропасну. Грин. III. 149.
Ришляк, -ка, м. У гребенниковъ: небольшіе рога молодаго скота. Вас. 163.
Рознімити, -млю, -миш, гл. Возвратить нѣмому способность говорить. Соломон був німий.... А Пречиста Діва почала просити Господа Бога, шоби.... його розніжив. Гн. II. 230.
Таки сз. 1) Таки, все таки, при всемъ томъ. Хоть не своє — позичене, а все таки лихо. Шевч. З Запорожжя понаходило таки чимало січовиків. Стор. Не скажу таки тобі. Шейк. 2) Именно, же. Таки ж той самий осавула, що колись приходив за Василем, раз зайшов до Ганни в хату. Левиц. І. 59. Поїхали вони, моя прабаба, а її вже прапрабаба, із своїм таки чоловіком на ярмарок. Г. Барв. 426.
Трумбітати, -та́ю, -єш, гл. = трембітати. Та і возьмуть требіточки та ще й трумбітають. Гол. II. 355.
Харний, -а, -е. Чистый, опрятный. Желех.
Щадити, -джу́, -ди́ш, гл. 1) Сберегать. 2) Щадить. 1, безбожний, свого сина не щадить. Чуб.
Нас спонсорують: