Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

мусульманин
мусульманка
мусульманський
мусяндровий
мутити
мутитися
мутний
мутник
мутно
мутушати
муха
мухавка
мухариця
мухомор
мухорка
муц
муцик
мучанка
мученик
мученицький
мученицьтво
мучениця
мучення
мучитель
мучителька
мучити
мучитися
мучник
мучниця
мушара
мушарка
мушва
мушія
мушка 1
мушка 2
мушкет
мушкетний
мушкетюка
мушковий
мушлин
мушляти
муштай
муштатий
муштер
муштра
муштравина
муштровий
муштрування
муштрувати
муштруватися
мущенин
мущинський
мущирний
мущирь
мчалка
мчати
мчатися
мша
мшаль
мшаник
мшедь
мшити
мшитися
мшиця
м'я
м'явкати
м'ягкий
м'язі
м'який
м'якина
м'якість
м'яко
м'якота
м'якуватий
м'якуш
м'якушечка
м'якушка
м'якчити
м'якшати
м'якшити
м'ялиця
м'яло
м'яльниця
м'ясарь
м'ясиво
м'ясний
м'ясниці
м'ясо
м'ясовий
м'ясожерець
м'ясожерний
м'ясце
м'ята
м'яти
м'ятися
м'ятка
м'яткий
м'ятлиця
м'ятний
м'яхкий
м'яцкати
м'яч
м'ячка
м'яшкурити
Бламанка, -ки, ж. = ласощі. Аби думки не мучили, а без бламанки (без ласощів) засну. Ком. Пр. № 545.
Гач. Бранное слово въ. выраженіи: хай тобі гач! Чортъ съ тобой.
Доси́понька, -ки, Ум. отъ доси́пка.
Засторцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. = запроторити. 1) Куди це ти засторцювала мою ложку? Миргор. у. Слов. Д. Эварн. 2) Та я його засторцював у наймити. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Лі́карство I, -ва, с. Медицинская наука, медицина. Єзуіти... вчились лікарства. Стор. МПр. 83.
Потріпки, -ків, м. мн. Клочки льна, отпадающіе при трепаніи его треплом. Черниг. у.
Протічок, -чка, м. Ручей, ручеекъ. Біжать з гір долинами прудкі потічки снігової води. Мир. ХРВ. 354. (У балці) пробігав невеличкий протічок. Мир. Пов. II. 45.
Стирати, -ра́ю, -єш, сов. в. стерти, зітру, -треш, гл. 1) Стирать, стереть. Рудч. Ск. II. 150. Ото щось діти крейдою понаписували на дверях, — зітри. Харьк. Вона почала стирати пил. Левиц. Пов. 61. 2) Истирать, истереть. Мовчи, бо я тебе на кабаку зотру! Ном. № 3618.
Тельбух, -ха, м. чаще во м. ч. тельбухи. Внутренности брюшной полости. Ум. тельбушо́к. Мнж. 14.
Цірчати, -чу, -чиш, гл. = цвірчати. Цірчат воробці. Вх. Лем. 480.
Нас спонсорують: