Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Бритвати, -ваю, -єш, гл. = брити = голити. Вх. Зн. 4.
Крубочки, -ків, мн. Родъ вышиванья. Kolb. Рок. І. 48.
Нудкий, -а́, -е́ = нудний.
Оце нар. = отсе. Оце твої діти. Шевч.
Пускати, -ка́ю, -єш, сов. в. пустити, -пущу, -стиш, гл. Пускать, пустить, выпустить. Як візьмеш ти за рученьку, — не мусиш пустити. Мет. Давали, та з рук не пускали. Ном. № 9785. Пустимо стрілку, як грім по небу. АД. І. 9. 2) Отпускать, отпустить; позволить. Ой чом не прийшов?... чи мати не пускала? Мет. 32. 3) Впускать, впустить. Не пускають в хату ночувати. Шевч. 4) Испускать, испустить. Вода, нагріваючись, пускає од себе пару. О. 1862. III. 32. Зомлів, і слину вже з переляку пускає. Грин. II. 232. 5) Вскрываться, вскрыться (о рѣкѣ). На провесні от-от річка Горинь пустить. Г. Барв. 27. 6)на пожар. Сжигать, сжечь. Семиград султанський хочуть пустити на пожар і спліндрувати. К. ЦН. 211. 7) пускати бісики. Кокетничать, завлекать. Княгині нічого вже було до Четвертинського бісики пускать. Стор. МПр. 86. 8)тумана. Дурачить, обманывать. 9)славу. Распространять молву, распускать дурные слухи.
Тать сз. = тат. Гол. III. 412, 414.
Цятина, -ни, ж. = цятка. Ум. цятиночка. Каша у їх була що-разу хороша, ні цятиночки води, а на сей раз молоко зсілось. Г. Барв. 369.
Чортисько, -ка, м. Ув. отъ чорт.
Шабашувати, -шую, -єш, гл. Праздновать субботній день (у евреевъ). Жиди шабашували. АД. II. 27.
Щикнути Cм. щикати.
Нас спонсорують: