Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Білко, -ка, м. Кличка собакъ бѣлой масти. Грин. І. 33.
Викуряти, -ря́ю, -єш, гл. = викурювати. Ей, винники, броварники! Годі вам.... по винницях горілок курити, очей своїх молодецьких викуряти. Мет.
Дзеле́нь! меж. для выраженіи звона. Коли трохи згодом дзвонок дзелень, дзелень! Рудч. Ск. І. 76.
Кателичий, -а, -е. = католицький.
Кімлашня, -ні́, ж. соб. Калмыки. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Наляга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. налягти́, -ля́жу, -жеш, гл. 1) Налегать, налечь. 2) Давить, придавить; угнетать, тѣснить, притѣснить. Стали ляхи дуже вже налягати на козаків. ЗОЮР. І. 166. 3) Ложиться, лечь поверхъ чего-либо. Ой туман яром та налягає. Грин. III. 382. 4) Охватывать, охватить; одолѣвать, одолѣть (о снѣ, печали). Сон наліг. Сидить дівчина край віконечка і сон її налягає. Мил. 150. Стала к їх серцям велика туга налягати. Макс. (1849), 23. Уже на нашу молоду журба налягла. КС. 1883. II. 378. 5) Напирать; надвигаться, надвинуться. Щось дуже злая хуртовина, на нас налягає. Макс. (1849), 50. Наліг (вітер) на козака, одежу з його цупить. Греб. 376. 6) Только сов. в.? Догонять (охотничій терминъ о собакѣ). Як дуже Дойда налягає, — ... лис хвостом виляє. Котл. Ен. IV. 10. 7) налягати на но́гу. Прихрамывать. У Мирнаго налягати на но́ги значитъ — поспѣшно идти: Христя... налягає на ноги: ж йде, а підтюпцем трюха. Мир. Пов. II. 42. Чіпка тільки вийшов з двору, так і наліг на свої ноги. Мир. ХРВ. 174. 8) Настаивать, настоять. Пани налягають на свому, а мужики на свому. 9) Приставать, пристать. Що ти, причепо, налягаєш на мене?
Облупити, -ся. Cм. облуплювати, -ся.
Пиловиння, -ня, с. соб. = пиловини. Вх. Уг. 259.
Прийшлий, -а, -е. Будущій. Радив рушницю придбати добру на прийшлі часи. МВ. ІІІ. 144. Дай, Боже, діждати прийшлого року. Кременч. у.
Хвастовитий, -а, -е. Хвастливый. Ну, та й хвастовитий парубок: і те в його гарне, і се в його гарне, і тільки сам він і гарний. Зміев. у.
Нас спонсорують: