Велерічивий, -а, -е. Многорѣчивый. Язик отой велерічивий.
Дворя́к, -ка́, м. = Двора́к. Ум. Дворя́ченько. Став дворяченько да став на поміст, прилітає до дворяка вість. — Здоров, здоров, пане зятю, чужий та не наш, бо вже твоїй миленької на світі не мат.
Згра́я, -раї, ж. Толпа, скопи ще; шайка. За ним, було, ціла зграя людей: і охотничі, і псарі, і доїжджачі. Кидав п'яній зграї золоті червінці.
Ковальчук, -ка, м. = коваленко 1.
2) Ученикъ кузнеца.
Коцурник, -ка, м. Раст. Котовникъ, будра, Glechoma hederacea.
Му́лька, -ки, ж. = мілька.
Порозрівнюватися, -нюємося, -єтеся, гл. То-же, что и розрізнитися, но во множествѣ.
Скалити, -лю, -лиш, гл.
1) Занозить. Ноги собі скалить, а чоботи на кию носить.
2) Скалить, оскаливать, обнажать. Скалить зуби, як собака.
3) Сильно бить, разбивать въ щепки.
4) Браниться, ручаться.
Сніз, сно́зу, м. 1) = сноза. 2) = снізка 2. 3) Въ полудрабку каждая изъ двухъ крайнихъ планокъ, соединяющихъ верхнюю сторону съ нижнею. Cм. снізка. 4) Верхняя дощечка въ корці колеса водяной мельницы. Cм. корчівка. Ум. сно́зик.
Цапня, -ні, ж. собир. Козлы.