Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

маявка
маяк
маяння
маяти
маятися
маятний
маячення
маячити
маячливий
маячний
мгичка
мгла
ме!
мебель
мед
медаля
медведиця
меделян
медець
меджи
медитувати
медівка
медівник
медляк
медний
медовий
медовик
медовчик
медок
медуниця
медунка
медя
медявник
медяний
медяник
медянишний
медянка
медяно
меж
межа
меже
межений
межень
межень 2
межи
межигірець
межигірря
межигірський
межимір
межинародний
межиріччя
межисітка
межити
межівка
межінь
межка
межник
межовий
межування
межувати
межуватися
мезга
мезинець
мекати
мекекати
мекеке!
мекекекати
мекнути
мекотіти
мелай
мелайник
меланка
меливо
меликати
мелій
мелун
мелькати
мелькатися
мелькнути
мельник
мельничка
мельничок
мельничук
мельнути
мельчком
мелюс
мелючий
меляний
меляса
меляти
мелятий
мемель
мендель
менджигувати
менджувати
менджун
мендивешка
мендлик
менений
мензеря
мензирь
менини
менинник
менинниця
менкет
мення
менняти
мент
мента
менталик
ментрега
ментрежитися
ментуз
менувати
менуватися
менчий
менчир
меншати
менше
менший
Буцегарня, -ні, ж. Арестантская. В буцегарню запруть. Стор. І. 143, 152.
Гнузда, -ди, ж. Чаще употребляется Ум.: гнуздечка. Чуб. II. 319. Взяла коня за гнуздечку. Мет. 74. Части: вудила — удила, одинъ конецъ которыхъ имѣетъ баранчик, которымъ и зацѣпляется за кільце; ремень поверхъ морды внизу — нахрапник, вверху налобник, застегивающійся подъ шеей — підбородник. (Е. Чикаленко).
Заба́рно нар. Медлительно.
Куку! меж. 1) Выражаетъ крикъ кукушки. Вилетіла зозуленька да крикнула куку! Чуб. V. 364. 2) Употребляютъ дѣти, когда, спрятавшись, подаютъ голосъ, чтобы ихъ замѣтили. А пуку! Ном. № 9269.
Молодо́йка, -ки, ж. Родъ кушанья: кукурузная мука, свареная въ сладкомъ молокѣ. Вх. Зн. 37.
Отуманіти, -ні́ю, -єш, гл. Одурѣть, стать въ тупикъ. Отуманіє дівка зовсім. О. 1862. І. 74.
Пектися, -чуся, -че́шся, гл. 1) Жариться, печься. Мерзла в ніч, а в день пеклась. Котл. Ен. Ой косить хазяїн та на степу сіно, та на сонці печеться. Грин. III. 570. 2) Печься. Сам міситься, сам і печеться. Рудч. Ск. І. 136. 3) Жариться. Курка печеться.
Поснідати, -даю, -єш, гл. Позавтракать. Як не прийдеш обідати, прийди поснідати. Чуб. V. 413.
Проханий, -а, -е. 1) Прошенный, выпрошенный. Проханий кусок горло дере. Ном. № 4493. 2) Приглашенный. Гість не проханий, не дуже буває тучений. Ном. № 11896. Приглашенный на время замѣстить кого либо. Я проханий, а не титарь. Харьк. 3)обід, бенкет. Обѣдъ, пиръ по приглашенію. Не великі, прохані бенкети. А так гості — не минає дня, щоб за столом не сиділо душ три або чотирі чужих. Мир. ХРВ. 109.
Рунати, -на́ю, -єш, гл. = лунати. Лубен. у.
Нас спонсорують: