Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

маявка
маяк
маяння
маяти
маятися
маятний
маячення
маячити
маячливий
маячний
мгичка
мгла
ме!
мебель
мед
медаля
медведиця
меделян
медець
меджи
медитувати
медівка
медівник
медляк
медний
медовий
медовик
медовчик
медок
медуниця
медунка
медя
медявник
медяний
медяник
медянишний
медянка
медяно
меж
межа
меже
межений
межень
межень 2
межи
межигірець
межигірря
межигірський
межимір
межинародний
межиріччя
межисітка
межити
межівка
межінь
межка
межник
межовий
межування
межувати
межуватися
мезга
мезинець
мекати
мекекати
мекеке!
мекекекати
мекнути
мекотіти
мелай
мелайник
меланка
меливо
меликати
мелій
мелун
мелькати
мелькатися
мелькнути
мельник
мельничка
мельничок
мельничук
мельнути
мельчком
мелюс
мелючий
меляний
меляса
меляти
мелятий
мемель
мендель
менджигувати
менджувати
менджун
мендивешка
мендлик
менений
мензеря
мензирь
менини
менинник
менинниця
менкет
мення
менняти
мент
мента
менталик
ментрега
ментрежитися
ментуз
менувати
менуватися
менчий
менчир
меншати
менше
менший
Бекет, -та, м. Военный пикетъ, стража. Округи табора жадних бекетів. К. ЧР. 308. Скрізь по сей бік стояла на бекешах стража польска. ЗОЮР. I. 263.
Бісовський, -а, -е. 1) Дьявольскій, бѣсовскій. Сила бісовська і та одступаєть. Чуб. І. 164. 2) Употребл. какъ эпитетъ бранный: бісовська мати, бісовська дочка. Як побачив я твою бісовську гагару, то вона мені здалась страшніш од самісенького чорта. Стор. II. 76.
Добива́ння, -ня, с. Добиваніе.
Запозавчо́ра нар. Третьяго дня. Волч. у.
Калавур, -ра, м. Заимствов. изъ русскаго языка. 1) Караулъ. Ой кругом церини січової калавури стали. Н. п. Для ночі вдвоє калавури на всіх поставили баштах. Котл. Ен. V. 40. 2) Крикъ: караулъ! А він гукає: пробі! калавур! Гліб. 16.
Людої́дство, -ва, с. Людоѣдство. К. Досв. 112. Переносно: жестокое, безжалостное отношеніе къ людямъ. Що далі, то неначе лучче стає... розбійства того менше... людоїдства того нема. КС. 1883. IV. 773.
Мі́стонько, -ка, с. Ум. отъ місто.
Повідшукувати, -кую, -єш, гл. Отыскать (во множествѣ).
Ряцьки нар. = рачки. Угор.
Учення, -ня, с. 1) Ученіе. 2) Наставленіе. Колиб то він.... слухав батькового вчення та пожалкував би моїх слізочок. Кв.
Нас спонсорують: