Висисати, -са́ю, -єш, сов. в. виссати, -ссу, -ссеш, гл. Высасывать, высосать. Висисає останню силу нашої землі наш ворог. На хлібові клятий жучок висиса яке зерно м'яке.
Горди́нець, -нця́, м. Татаринъ изъ орды.
Грома́дський, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ міру, общественный, мірской. Громадських людей кликали цінувати. Громадська Громадська справа. Громадський суд. Муж грома́дський. Членъ общества, представитель извѣстной его части, участвующій въ его рѣшеніяхъ. Тогді ж то, не могли знати ні сотники, ні полковники, ні джури козацькії, ні мужі громадськії, що наш пан гетьман Хмельницький.... у городі Чигрині задумав, вже й загадав.
Дотягти́, -ся. Cм. дотягати, -ся.
Дубрі́вний, -а, -е. = дібрівний. Вона мов квітка та дубрівна, що тільки стала розцвітать. Дубрівная зазуля. У самій гущавині дубрівній, там, де липина і горобина і дуб кучерявий поспліталися вітами зеленими.
Лацно нар. = латво. Лацно на сім світі що хотіти, те чинити.
Лихоро́б, -ба, м. Злодѣй. Не можна лихороба (змія) вдержати, бо пече таким огнем пекельним, пече, дере!
Нагірчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Сдѣлать горькимъ.
Плесно, -на, с. Плесна, плюсна, metatarsus. пле́сна. Плесневыя кости.
Шрітати, -таю, -єш, гл. О крапивникѣ: пѣть.