Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

маявка
маяк
маяння
маяти
маятися
маятний
маячення
маячити
маячливий
маячний
мгичка
мгла
ме!
мебель
мед
медаля
медведиця
меделян
медець
меджи
медитувати
медівка
медівник
медляк
медний
медовий
медовик
медовчик
медок
медуниця
медунка
медя
медявник
медяний
медяник
медянишний
медянка
медяно
меж
межа
меже
межений
межень
межень 2
межи
межигірець
межигірря
межигірський
межимір
межинародний
межиріччя
межисітка
межити
межівка
межінь
межка
межник
межовий
межування
межувати
межуватися
мезга
мезинець
мекати
мекекати
мекеке!
мекекекати
мекнути
мекотіти
мелай
мелайник
меланка
меливо
меликати
мелій
мелун
мелькати
мелькатися
мелькнути
мельник
мельничка
мельничок
мельничук
мельнути
мельчком
мелюс
мелючий
меляний
меляса
меляти
мелятий
мемель
мендель
менджигувати
менджувати
менджун
мендивешка
мендлик
менений
мензеря
мензирь
менини
менинник
менинниця
менкет
мення
менняти
мент
мента
менталик
ментрега
ментрежитися
ментуз
менувати
менуватися
менчий
менчир
меншати
менше
менший
Безусий, -а, -е. = безвусий Аф. 298.
Витрушуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. витруситися, -шуся, -сишся, гл. Вытряхиваться, вытряхнуться, выпадать, высыпаться.
Ґалаґа́н, -на, м. 1) Искра, головня. Ще ж не згасло ґалаґаном козацькеє сонце. К. Досв. 219. 2) Большой мѣдный горшокъ. Желех. 3) Старинная мѣдная монета въ 4 крейцера. ЕЗ. V. 91. Вообще мѣдная монета. У Марка тілько грошей, шо ним ліку не знати: два слупа золота, два слупа деяментів, а три срібла, а ціла гора ґалаґанів. Драг. 331. 4) Икра изъ бѣлой рыбы. Поп. 102. 5) Поплавокъ въ рыболовныхъ сѣтяхъ. Браун. 9 и 10. Вас. 186. МУЕ. I. 45.
Загугня́віти, -влю, -виш, гл. = загугнити. Солоха загугнявіла: соїзволяю. Кв. II. 148.
Загуря́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. загу́ритися, -рюся, -ришся, гл. Развлекаться, развлечься чѣмъ-либо и забыть о нужномъ, задержаться, замѣшкаться изъ-за этого. Вх. Зн. 18.
Колак, -ка, м. Клыкъ свиной. Вх. Лем. 426. Cм. кло, кловок.
Однодумний, -а, -е. Единомышленный.
Пізній, -я, -є. Поздній. Було се пізньої осени. Г. Барв. 122. Ой жаль мені раннього кування і пізнього літання. Мет. 152.
Послушник, -ка, м. Слуга. Повідат царь до тих своїх послушників, жеби забили сто волів єму на обід. Драг. 275. Ум. послушничок. Мого батька брата та була взяла, орда; а він там був послушничком у одного татарина п'ять год. О. 1862. V. З нар. уст, 85.
Роділля, -лі, ж. Роженица. Уман. у. Роділлі до сорока день не можна ні на базарь, ні на грядки ходить. Мнж. 155.
Нас спонсорують: