Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

маявка
маяк
маяння
маяти
маятися
маятний
маячення
маячити
маячливий
маячний
мгичка
мгла
ме!
мебель
мед
медаля
медведиця
меделян
медець
меджи
медитувати
медівка
медівник
медляк
медний
медовий
медовик
медовчик
медок
медуниця
медунка
медя
медявник
медяний
медяник
медянишний
медянка
медяно
меж
межа
меже
межений
межень
межень 2
межи
межигірець
межигірря
межигірський
межимір
межинародний
межиріччя
межисітка
межити
межівка
межінь
межка
межник
межовий
межування
межувати
межуватися
мезга
мезинець
мекати
мекекати
мекеке!
мекекекати
мекнути
мекотіти
мелай
мелайник
меланка
меливо
меликати
мелій
мелун
мелькати
мелькатися
мелькнути
мельник
мельничка
мельничок
мельничук
мельнути
мельчком
мелюс
мелючий
меляний
меляса
меляти
мелятий
мемель
мендель
менджигувати
менджувати
менджун
мендивешка
мендлик
менений
мензеря
мензирь
менини
менинник
менинниця
менкет
мення
менняти
мент
мента
менталик
ментрега
ментрежитися
ментуз
менувати
менуватися
менчий
менчир
меншати
менше
менший
Беґечати, -ча́ю, -єш, гл. Пѣть козлинымъ голосомъ. Желех.
Владикувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) Владычествовать. Ворожий дух між Руссю і ляхами, лукавий дар гнилої Візантиї, владикував над ницими умами. К. МБ. ІІ. 122. Бо Господь наш владикує над всіма богами. К. Псал. 2) Архіерействовать.
Картинуватий, -а, -е. Четырехугольный. карти́нуватий камінь. Камень, порѣзанный ровными плитками. Донск. Обл.
Мі́сяць, -ця, м. 1) Луна, мѣсяцъ. Із-за хмари, з-за байраків місяці, виглядає. Хата, 16. Не подоба зірці без місяця та зіходити. Мет. 81. Ой місяцю-місяцю! Світиш та не грієш: даремне в Бога хліб їси. Ном. № 596. Употребляется для ласкательнаго названія возлюбленнаго. І місяця свого зараз забуду, свого Сергієчка? Г. Барв. 205. 2) Мѣсяцъ. Я ж місяці і дні лічу журбою. К. Іов. 15. що-місяця. Ежемѣсячно. московський місяць. Долгое время. Попождеш з московських місяць! 3) Родъ дѣтской игры. Ив. 36. Ум. місяченько, місячно, місячок. Вх. Уг. 252. Ой місяцю-місяченьку, і ти, зоре ясна, ой світіть там на подвіррі, де дівчина красна. Чуб. V. 53.
Постеляти, -ля́ю, -єш, сов. в. постелити, -лю́, -леш, гл. = постилати, послати. Мила постіль постелила. Грин. III. 179. Ой ти, козаче, ти, хрещатий барвінку, хто ж тобі постеле у дорозі та постілечку. Мет. 81.
Почужатися, -жаюся, -єшся, гл. Сдѣлаться чужимъ другъ другу. Вони кревні, та почужались. НВолын.
Присісти Cм. присідати.
Пристяжання, -ня, с. Притѣсненіе. Пристяжання — от що не дає глянути людім на світ: драчі та неправди усякі. Лебед. у.
Сіркач, -ча, м. = сірник. Вх. Зн. 63.
Цв'якати, -каю, -єш, гл. = чв'якати. Овіня цв'якат, кед гоп. Вх. Лем. 480.
Нас спонсорують: