Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

музикант
музицтво
музиченько
музичка
музичний
музьки
музюк
мука 1
мука 2
мукати
мул I
мул II
мулистий
мулити 1
мулити 2
мулитися 1
мулитися 2
мулір
мулкий
мулька
мулький
мулько
мульникуватий
мулювати
мулявка
муляний
муляр
мулярник
мулярство
мулярський
мулярчук
муляти
мулятися
мума
мундер
муниця
муничитися
мур
мурава
муравель
муравельний
муравий
муравиний
муравиця
муравище
муравіння
муравка
муравлиний
муравлиння
муравник
муравчаний
мураль
муранділь
мурар
мурашва
мурашинник
мурашка
мурашковина
мурашник
мурашня
мурвань
мурга
мургій
мурда
мурей
мурза
мурзак
мурзалець
мурзати
мурзатий
мурзатися
мурий
мурин
мурина
муринка
муринський
мурівчик
муріг
муркати
муркач
муркіт
муркотати
муркотило
муркотій
муркотіти
муркотня
мурло
мурманька
мурманьчий
мурмило
мурмотати
мурно-камінь
мурований
мурованиця
муроломний
мурування
мурувати
муруга
муругий
мурчак
мурчати
мурчок
мурянка
мурянчаний
мурянчий
мурях
мус
мусак
муселець
мусити
мусіти
мускати
мускота
мускотіти
муст
мусування
мусувати
мусуватися
мусулес
мусульманин
Випадковий, -а, -е. Случайный. Щирість у нас річ випадкова, що якось несамохіть виявляється. Г. Барв. 378.
Вислий, -а, -е. Висячій. ви́сла колодка. Висячій замокъ. Валковск. у.
Е меж. Э. Е, ні, пані, не дам. Рудч. Ск. І. 68. Е, вже на мене зуби гострять. Ном. № 9557.
Зобува, -ви, ж. Обувь. Черк. у. Ном. № 7334.
Каліво, -ва, с. 1) Кустъ картофеля. Картопля сеє літо не вродила: потроху пуд калівом. Черниг. у. Оце три каліва викопала. Черниг. у. 2) О коноплѣ, льнѣ: половина повісма. Черниг. у.
Лелі́яти, -лію, -єш, гл. Лелѣять. Мати сина леліяла, потіхи ся надіяла. Гол. І. 164.
Ступеник, -ка, м. Слѣдъ ноги. Ступеників собачих там багато, — видно, що собаки ходили. Пирят. у.
Троян I, -на, м. 1) Отецъ, имѣющій трехъ близнецовъ. Черк. у. 2) Тройка (лошадей). Максим подарував Чіпці троян добрих коней. Мир. ХРВ. 342. 3) Родъ танца. Пустилась трояна, приспівуючи. Г. Барв. 45. 4) Раст. Trifolium pratense L. ЗЮЗО. I. 139.
Уселюдний, -а, -е. Публичный, всенародный.
Хверт, -та, м. Названіе буквы ф. Хвертом по під боки взявся. Ном. № 2481. а ну до хве́рта! Ном. № 12412. Существовало обыкновеніе: когда кто-либо изъ дѣтей позволить себѣ въ присутствіи другихъ испустить вѣтры, на притолкѣ у дверей писалась мѣломъ буква ф (иногда и крестъ), провинившійся поднимался за уши и долженъ былъ цѣловать написанное. Это и называлось: тягти до хверта. Ум. хве́ртик. Cм. фертик.
Нас спонсорують: