Доби́ток, -тку, м. Грабежъ, добываніе. А гайдамаки приїхали з добитків, аж нема того чоловіка; дуже вони здивувались.
Зваря́ти, -ря́ю, -єш, гл. = золити. Зваряти, деінде в горах повідають: золити шмате. Перепране, чи відіпране шмате кладуть до зваряльні, або якого цебра, посипують попелом, наливають кип'ячою водою і кидають роспалене на огні каміне. А в п'ятницю рано хусти зваряли. Звати, зву, звеш, гл. 1) Звать, называть. Нехай мати буде знати, кто зятем звати. 2) Призывать.
Каляння, -ня, с. Маранье, пачканье.
Незобутий, -а, -е. Необутый. Посилає рано по воду незобуту, незодягнуту.
Покірний, -а, -е. Покорный, кроткій, смирный. Покірної голови меч не йметь. Покірнеє та дитятко та Мар'єчка. Ум. покірне́нький.
Поперепитувати, -тую, -єш, гл. То-же, что и перепитати, но во множествѣ.
Розстання, -ня, с. Разлука. Cм. розставання. Розстання з милим смерті ся рімнає. Хто був причиною розстання мого, щоб мій весь смуток упав на нього.
Ростулювати, -люю, -єш, гл. = ростуляти.
Смільний, -а, -е. 1) Смолистый. Смільна сосна.
2) Опаленный, обожженный, задымленный. Горнець котлові доганяє, а обоє смільні.
Уздоровити Cм. уздоровляти.