Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

музикант
музицтво
музиченько
музичка
музичний
музьки
музюк
мука 1
мука 2
мукати
мул I
мул II
мулистий
мулити 1
мулити 2
мулитися 1
мулитися 2
мулір
мулкий
мулька
мулький
мулько
мульникуватий
мулювати
мулявка
муляний
муляр
мулярник
мулярство
мулярський
мулярчук
муляти
мулятися
мума
мундер
муниця
муничитися
мур
мурава
муравель
муравельний
муравий
муравиний
муравиця
муравище
муравіння
муравка
муравлиний
муравлиння
муравник
муравчаний
мураль
муранділь
мурар
мурашва
мурашинник
мурашка
мурашковина
мурашник
мурашня
мурвань
мурга
мургій
мурда
мурей
мурза
мурзак
мурзалець
мурзати
мурзатий
мурзатися
мурий
мурин
мурина
муринка
муринський
мурівчик
муріг
муркати
муркач
муркіт
муркотати
муркотило
муркотій
муркотіти
муркотня
мурло
мурманька
мурманьчий
мурмило
мурмотати
мурно-камінь
мурований
мурованиця
муроломний
мурування
мурувати
муруга
муругий
мурчак
мурчати
мурчок
мурянка
мурянчаний
мурянчий
мурях
мус
мусак
муселець
мусити
мусіти
мускати
мускота
мускотіти
муст
мусування
мусувати
мусуватися
мусулес
мусульманин
Змизерніти, -нію, -єш, гл. Сдѣлаться хилымъ, худымъ. А його жінка дуже подалася, змізерніла, зблідла. Левиц. Пов. 155.
Їдець, -дця́, м. Ѣдокъ. Рудч. Ск. І. 2.
Кипарис, -су, м. Кипарисъ. Біжить у сад меж кипариси чорні. К. МХ. 42.
Лигоми́нець, -нця, м. = лагоминець. І ті були там лигоминці, піддурювали що дівок. Котл. Ен. III. 43.
Позалітісь нар. = позаторік. Вх. Зн. 33.
Посмілішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться смѣлѣе.
Спірка, -ки, ж. Споръ.
Тарапата, -ти, ж. 1) Родъ игры въ мячъ. О. 1861. XI. Св. 36. 2) Хлопоты, безпокойство. Не старіють літа, тільки тарапата. Ном. № 7218. Ум. тарапатка, тарапаточка.
Хистити, -щу, -стиш, гл. Защищать, прикрывать, припрятывать. Новомоск. у.
Чудородія, -дії, ж. = чудасія. Конст. у.
Нас спонсорують: