Випадковий, -а, -е. Случайный. Щирість у нас річ випадкова, що якось несамохіть виявляється.
Вислий, -а, -е. Висячій. ви́сла колодка. Висячій замокъ.
Е меж. Э. Е, ні, пані, не дам. Е, вже на мене зуби гострять.
Зобува, -ви, ж. Обувь.
Каліво, -ва, с.
1) Кустъ картофеля. Картопля сеє літо не вродила: потроху пуд калівом. Оце три каліва викопала.
2) О коноплѣ, льнѣ: половина повісма.
Лелі́яти, -лію, -єш, гл. Лелѣять. Мати сина леліяла, потіхи ся надіяла.
Ступеник, -ка, м. Слѣдъ ноги. Ступеників собачих там багато, — видно, що собаки ходили.
Троян I, -на, м.
1) Отецъ, имѣющій трехъ близнецовъ.
2) Тройка (лошадей). Максим подарував Чіпці троян добрих коней.
3) Родъ танца. Пустилась трояна, приспівуючи.
4) Раст. Trifolium pratense L.
Уселюдний, -а, -е. Публичный, всенародный.
Хверт, -та, м. Названіе буквы ф. Хвертом по під боки взявся. а ну до хве́рта! Существовало обыкновеніе: когда кто-либо изъ дѣтей позволить себѣ въ присутствіи другихъ испустить вѣтры, на притолкѣ у дверей писалась мѣломъ буква ф (иногда и крестъ), провинившійся поднимался за уши и долженъ былъ цѣловать написанное. Это и называлось: тягти до хверта. Ум. хве́ртик. Cм. фертик.