Ботелев, -ва, м. Мутовка для пахтанья масла; состоитъ изъ ручки (держівно), на концѣ которой прикрѣплены накрестъ двѣ пары брусочковъ (крила), сквозь концы которыхъ проходить два кольца, свитыя изъ тонкаго корня смереки (роскрутці).
Заквіча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = закуві́кати.
Заку́рювати, -рюю, -єш, сов. в. закури́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Задымливать, задымить. Затопила, закурила сирими дровами. 2) Закуривать, закурить. Люльки з пожару закурили. 3) Заканчивать, закоптить. 4) Запыливать, запылить что. 5) Только сов. в. Быстро побѣжать, быстро поѣхать. Закурив з Кам'янця вже парафіяльним попом. 6) Начинать, начать курить водку, закурить. Отсюда закури́ти — запить, загулять. Продав усю худобу, та як закурив!
Зато́вмистий, -а, -е. Тупоугольный. Затовмистий клин.
Зашпо́татися, -таюся, -єшся, гл. Споткнуться.
Ковалик, -ка, м. Ум. отъ коваль.
Курега, -ги, ж. Абрикосъ.
Лима́нний, -а, -е. 1) Относящійся къ лиману 1. 2) Озерный.
Порозвережувати, -жую, -єш, гл. Развередить (во множествѣ).
Удіяти, удію, -єш, гл. Сдѣлать, подѣлать. Хоч гавкай на його — нічого не вдієш. Породила мене мати у святу неділю, дала мені гірку долю — нічого не вдію.
