Гласити, -шу, -сиш, гл. Возглашать. Слава в вишніх Богу, ангели гласять.
Зади́хливий и зади́шливий, -а, -е. Удушливый (о человѣкѣ).
Золотитися, -чу́ся, -тишся, гл. Позлащаться; казаться золотымъ. Ще сонечко не піднялось, хмарний Кавказ не золотився. Мак. Г. 37.
Істина, -ни, ж.
1) = і́ста. Я істину віддав, а проценту ще не віддавав.
2) Истина. Пресвята Діва мовит: «О, істина, же воскрес».
Кабатиня, -ня, с. соб. Солдатская одежда.
Мамкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Быть кормилицей.
Палюга, -ги, ж. Ув. отъ палка. Ой не бий мене, мати, товстою палюгою. Спороли батогами, а, за вислугу пилюгами.
Плім'я, -м'я, с. = плем'я. . Не сама собою, з отцем, матір'ю, із родом, з плім'ям, з ким тобі Бог дав.
Попідкопуватися, -пуємося, -єтеся, гл. Подкопаться (о многихъ).
Серм'яжник, -ка, м. Носящій сермягу, бѣднякъ. Уст козаки, багачі-молодці в улани пійшли, а мужики-серм'яжники та й не схотіли.