Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

майстровня
майстрочко
майструвати
майський
майталати
майталатися
майтолати
мак
маків
маківка
маківник
маківочка
макітерка
макітра
макітритися
макітрище
маковець
маковий
маковик
маковина
маковинець
маковиння
маковиця
маковичок
маковище
маковій 2
маковійка
макогін
макольондра
маколяндра
макопійка
макорженик
макортеть
макорти
макортик
макотерть
макотиря
макотрус
макоцвітний
макса
макулуватий
макух
макуха
макуховатий
макушенка
малай
маламурити
малата
малахаєчка
малахай
малахайка
малезний
маленечкий
маленьство
малесечкий
малеча
малигуватий
мализна
малий
малик
маликуватий
малина
малинівка
малинка
малинник
малиновий
малинонька
малиночка
малиняк
малити
малитися
малишко
малісінький
малість
маліти
маліч
мало
маловажити
маловажний
маловажність
маловір
маловірний
малодосвідній
малоземелля
малоземельний
малоліт
малолітка
малолітній
малоліток
малолічний
малолюддя
малолюдний
малолюдно
маломовний
маломовність
маломоцний
малорослий
малосилий
малосилля
малосильний
мальований
мальовка
мальовний
мальовничий
мальство
малювання
малювати
малюватися
малюк
малюнок
малюсенький
малюта
малюхний
малюцький
малючкий
маля
маляр
маляренко
малярик
маляриха
Вдівонька и вдівочка, -ки, ж. = удівонька, удівочка.
Відтак нар. Потомъ, затѣмъ. Треба привітати, відтак його до хатоньки миленько просити. Гол. ІІІ. 464. Треба Богу ся помолити, відтак на войну йти. Гол. І. 11.
Гнилуша, -ші, ж. Третья четверть луны. Чуб. І. 11. Cм. гнилий 3.
Голоцюцьок, -цька, м. = голопуцьок. Повне гніздо горобиних голоцюцьків. Левиц. Пов. 150.
Нерість, -рости, ж. Все земное (кромѣ воды), что не растетъ и что не создано искусственно: земля, камни, металлы, т. е. вообще минералы. Водиця Іорданниця, очищаєш каміння, креміння і всякую нерість. Cм. нерость.
Позволитися, -люся, -лишся, гл. Испросить, получить позволеніе. Хлопці молодії, може погуляти которому хочеться, до дівчат кортить, — нехай же піде котрий без відома, що не позволиться у Палія, то вже й не вернеться. Драг. 201.
Полегчати, -чаю, -єш и полегшати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться легче, стать легче. Хоч за три дні перед смертю полегшає. Заклади ручину та за пазушину, чи не полегшає моєму серденьку. Чуб. V. 420.
Причта, -ти, ж. Исторія, происшествіе. Одному чоловікові була з лісовиком така причта. Г. Барв. 336. Була, бач, мені на віку причта. Левиц. І. 122.
Провадити, -джу, -диш, гл. 1) Вести, везти. О. 1862. IX. 110. А куди Бог провадить? Св. Л. 8. — життя. Вести жизнь. Життя провадить собаче. Ном. № 2114. 2) Дѣлать. Провадили ми наше діло в благодатній тихості. К. ХП. 10. 31. Доставлять. Аж з Рейну і Угорщини бочками провадили рейнське і усякі напитки. Стор. МПр. 67. 4) Твердить, настойчиво говорить одно и то-же. Мудрець же физику провадив. Котл. Ен. III. 53. Перша каже: у небоги пристрітні уроки; друга плеще: їй завійна всунулася в боки; третя лихо зве уразом і провадить зілля: росторопшу, то хвилівник і друге безділля. Мкр. Н. 4. провадити на вербі груші. Разсказывать небылицы. — не знать що. Нести вздоръ. Не знать що провадять!... То вигадки бабські! К. Досв. 79.
Цвиндрити, -рю, -риш, гл. = циндрити.
Нас спонсорують: