Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

майстровня
майстрочко
майструвати
майський
майталати
майталатися
майтолати
мак
маків
маківка
маківник
маківочка
макітерка
макітра
макітритися
макітрище
маковець
маковий
маковик
маковина
маковинець
маковиння
маковиця
маковичок
маковище
маковій 2
маковійка
макогін
макольондра
маколяндра
макопійка
макорженик
макортеть
макорти
макортик
макотерть
макотиря
макотрус
макоцвітний
макса
макулуватий
макух
макуха
макуховатий
макушенка
малай
маламурити
малата
малахаєчка
малахай
малахайка
малезний
маленечкий
маленьство
малесечкий
малеча
малигуватий
мализна
малий
малик
маликуватий
малина
малинівка
малинка
малинник
малиновий
малинонька
малиночка
малиняк
малити
малитися
малишко
малісінький
малість
маліти
маліч
мало
маловажити
маловажний
маловажність
маловір
маловірний
малодосвідній
малоземелля
малоземельний
малоліт
малолітка
малолітній
малоліток
малолічний
малолюддя
малолюдний
малолюдно
маломовний
маломовність
маломоцний
малорослий
малосилий
малосилля
малосильний
мальований
мальовка
мальовний
мальовничий
мальство
малювання
малювати
малюватися
малюк
малюнок
малюсенький
малюта
малюхний
малюцький
малючкий
маля
маляр
маляренко
малярик
маляриха
Буківка, -ки, ж. Родъ гриба. Вх. Лем. 395.
Джига́ло, -ла, с. = Джоґа́н. Черк. у.
Доро́слий, -а, -е. 1) Взрослый. Вже дівчина доросла, а хороша та пишна, як королева. МВ. І. 136. 2) Дорослый. Доросле жито. Н. Вол. у.
Захваля́ти, -ля́ю, -єш, гл. = захвалювати. Овсій захваляв, що добрий кінь. Канев. у.
Кубелечко, -ка и кубе́льце, -ця, с. Ум. отъ кубло.
Очкурник, -ка́, м. = очкурня. Шух. І. 153.
Паклун, -на, м. Раст. Teucrium polium L. ЗЮЗО. І. 138.
Приостати Cм. приоставати.
Провожати, -жа́ю, -єш, гл. = проводити. Провожала, сина, мати. Шевч. 32.
Рогожина, -ни, ж. Рогожка, плохая рогожка. Мав я собі хорошую постіль, ой пуховую перину, а тепер я маю одним одну рогожину. О. 1862. V. 88.
Нас спонсорують: