Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

милкий

Милки́й, -а́, -е́ Хорошо мылящійся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 424.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИЛКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИЛКИЙ"
Буркати, -каю, -єш, гл. 1) Ворчать. 2) Будить.
Відбути, -ся. Cм. відбувати, -ся.
Засо́хлий, -а, -е. Засохшій. Дрібні сльози по пожарищу на засохлу землю роняє. Мл. л. сб. 90.
Зобачення, -ня, с. Свиданіе. Желех.
Кукольван, -ну, м. Раст. Кукольванъ, Cocculus suberosus. Рибалка, їздячи човном, кукольван розсипає. К. ЧР. 314.
Леди́ця, -ці, ж. Гололедица. Вх. Уг. 249.
Паплюжий, -а, -е. Похабный; распутный. Желех.
Пилити, -лю́, -ли́ш, гл. Пылить. Ой помалу, дружечки, йдіте, пилом не пиліте, щоб нашая пава пилом не припала. Грин. III. 474.
Понасіювати, -сіюю, -єш, гл. = понасівати. Се все понасажував, понасіював дідусь. О. 1862. VIII. 15.
Стрижча, -чати, с. = стригун. Ум. стрижчатко. Рудч. Ск. І. 88.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИЛКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.