Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

микатися

Ми́катися, -каюся(-чуся), -каєшся(-чешся), гл. Бросаться. Вх. Лем. 435. 2) Слоняться, шататься, бродить, носиться. На Марусю, що тут микалась то в кімнату, то в хату, то з хати в сіни, то з сіней знов у хату, і не дививсь. Кв. І. 49. Коло рота мичеться, та в рот не попаде. Ном. № 1772. 3)у що. Лѣзть, соваться. Коли не піп, не микайся у ризи. Ном. № 9571.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 423.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИКАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИКАТИСЯ"
Ба́битися, -блюся, -бишся, гл. Уподобляться женщинѣ, бабиться, изнѣживаться.
Богомільниця, -ці, ж. Молельня, молитвенный домъ. А як то був жид Янкель, то він коло школи похожає, та по школі плаче-ридає: «Школо наша, богомільнице!» АД. II. 28.
Діво́та, -ти, ж. соб. Дѣвушки. Сим. 234.
Зазу́ленька, -ки, ж. Ум. отъ зазуля.
М'ягки́й, м'я́гко и пр. = м'який, м'яко и пр.
Надці́джувати, -джую, -єш, сов. в. надціди́ти, -джу́, -диш, гл. Отливать, отлить часть, цѣдя. Надцідити треба горщика. Конст. у.
Отяжіти, -жію, -єш, гл. 1) Отяжелѣть. 2) Обремениться. В неї очиці отяжали слізьми. МВ. І. 48.  
Сорочини, -чин, ж. = сороковини.
Убити, -ся. Cм. убивати, -ся.
Шинкарь, -ря, м. Кабатчикъ. А де ж твої, доню, воли та корови? — Гей, мати, лихо знати, в шинкаря в оборі. Чуб. III. 144.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИКАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.