Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

морочний
морскати
морскатися
морснути
морський I
морський II
мортира
моругий
моруха
морхлий
морхнути
моршень
моршок
морща
морщак
морщина
морщинець
морщинка
морщити
морщитися
морщун
морюха
мосінж
мосір
москаленко
москаленя
москалик
москалитися
москаличок
москалів
москалівна
москаль
москальня
москальство
москальча
москальчик
москальчук
москалюга
москати
москва
москвофіл
москвофільский
москвофільство
москівщина
московець
московка
московський
московщеня
московщина
москота
москотати
мостивий
мостик
мостина
мостинці
мостити
моститися
мостище
мостівка
мостниця
мостове
мостовий
мостовина
мостовничий
мость
мосувати
мосцівий
мосць
мосяж
мосяжний
мосяжник
мосяжництво
мотанина
мотати
мотатися
моташка
мотика
мотилиця
мотиличний
мотилівка
мотиль
мотиляк
мотлиця
мотлох
мотлошити
мотлятися
мотнути
мотовилечко
мотовило
мотовильце
моток
моторженик
моторити
моторний
моторність
моторно
моторошно
моторувати
моторун
моторуха
моторяка
моторячий
мотрошити
мотуз
мотузарь
мотуззя
мотузити
мотузка
мотузник
мотузок
мотузочка
мотузочок
мотузяний
мотушати
мотушатися
мох
мохнавці
мохнатий
мохнатиця
мохнатіти
Висвідчати, -ча́ю, -єш, гл. Свидѣтельствовать, доказывать. Гляньте, браття, правду святе письмо свідчить-висвідчає. Макс.
Гаргала, -ли, ж. Сосудъ для ношенія воды. Угор.
Забіра́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. забра́тися, -беру́ся, -бере́шся, гл. 1) Забираться, забраться, заходить, зайти, залѣзать, залѣзть. Зозуля вороженька в кущі забірається. Млр. л. сб. 54. Еней на піч забрався спати. Котл. Ен. І. 21. Наросказував міх, що і в торбу не забереться. Ном. № 1345. Забравсь у чужу солому, та ще й шелестить. Послов. 2) Убираться, убраться. Геть, забірайся звідси! Харьк. у. 3) Перебираться, перебраться. Я заберусь у хату, а татко тут житимуть. Камен. у. 4) Браться, взяться руками. Забратися в боки. Заберіться за ручечки. Мил. 220. 5)на тепло́. Начинать теплѣть (о погодѣ). Вх. Лем. 414.
Запіра́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. запе́ртися, -пру́ся, -р́ешся, гл. Запираться, запереться. Зійшло сонце; Україна де палала, тліла, а де шляхта, запершися, у будинках мліла. Шевч. 174.
Зва́да, -ди, ж. Ссора, распря, раздоръ. Лучча солом'яна згода, як золота звада. Ном. № 3279. Ум. звадка. Нема тії хатки, де б не було звадки. Ном. № 3320.
Зва́житися, -жуся, -жишся, гл. Отважиться, осмѣлиться, рѣшиться. Не зважилась розлучати, поблагословила. МВ. ІІ. 21.
Народолю́бний, -а, -е. Любящій народъ. Желех.
Опікунка, -ки, ж. Опекунша. Мусіла слухати старших сестер як опікунок. Левиц. І. 307.
Половинщина, -ни, ж. Половина недѣленнаго загона. (?) Козел. у.
Пошуміти, -млю, -миш, гл. Пошумѣть. Пошумів ліс та й затих. Харьк. у.
Нас спонсорують: