Висинатися, -ється, сов. в. виснитися, -ниться, гл. безл. Представляться, представиться во снѣ, присниться. Мені вже з рік висипалось, що батько вмре.
Воздібний и воздобний, -а, -е. Хорошій, хорошихъ качествъ. (Станьмо) свої коні козацькії напасемо й напоїмо: тут трави зелені, води холодні, очерети воздобні. Которий то, панове молодці, козак дородний, ще й кінь під ним воздобний. У Кулиша употреблено въ смыслѣ: способный, талантливый. Шукати серед мужиків людей дотепних, здатніх, воздібних, і таких людей підіймати наукою.
Доку́ча, -чі, ж. = докука. Стали раду радити, кого в некрути взяти; взяли би-сьмо багача, буде пану докуча.
Закоща́віти, -вію, -єш, гл. Сильно исхудать.
К пред. Къ. Съ дат. падежемъ обозначаетъ: а) указаніе мѣста или предмета, къ которому направляется дѣйствіе. Іде к лісу. Ну тебе к бісу! б) опредѣленіе времени, къ которому близится дѣйствіе. Сподівайся мене, серденятко моє, ой к перині Пречистім; як не буду я к первій Пречистій, сподівайся к Миколі. К Великодню сорочка хоч лихенька, аби біленька. Переходить въ нѣкоторыхъ случаяхъ в ґ. Если предыдущее оканчивается, а слѣдующее за к (ґ) слово начинается согласной, то слогъ принимаетъ предъ собою і: ідуть ік лісу; часто то-же бываетъ и для пополненія стиха. Вообще же к (ґ) употребляется не часто (вмѣсто него употребляется до) и преимущественно въ указанномъ опредѣленіи времени и въ бранныхъ выраженіяхъ. Іди к нечистій матері! Туди к лихій годині! и пр.
Натопкуваний, -а, -е. = натоптуваний.
Низенько, низесенько, нар. Ум. отъ ни́зько.
Скидатися 2, -даюся, -єшся, гл. Спохватиться, броситься. Скидались шукати, коли ж нема. Скидався хортів годувати тоді, як на влови їхать.
Степний, -а, -е. Способный, умѣющій. Моя ще цицьку тіки сце, а їсти не степна.
Трепітка, -ки, ж.
1) Ум. отъ трепета.
2) Султанъ (на головномъ уборѣ офицера): перья на шляпѣ.