Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мешканець

Мешка́нець, -нця, м. Житель, жилець.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 421.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕШКАНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕШКАНЕЦЬ"
Бакло, -ла, с. = баклаг. Як із річки, із ковбані води принести: відра не було, бакла не случилося. КС. 1883. II. 288.
Бечка, -ки, ж. = торок 2. МУЕ. ІІІ. 25.
Збі́чи, збіжу́, -жи́ш, гл. = збігти. Жел.
Мши́ти, -мшу, -мшиш, гл. Конопатить мхомъ. Желех.
Обплести, -ся. Cм. обплітати, -ся.
Подослужувати, -жуємо, -єте, гл. Дослужить (о многихъ). Подослужували свого та й пішли додому.
Позадурювати, -рюю, -єш, гл. Забить голову, одурить (многихъ).
Приведенник, -ка, м. Сынъ жены, рожденный ею отъ перваго мужа и приведенный въ семью второго. Ум. приведе́нничок.
Учасний, -а, -е. Своевременный.
Штурмувати, -му́ю, -єш, гл. Штурмовать. Стали брати, брати штурмувати (Почаєв), хотіли в неволю християн забрати. Чуб. І. 160. Штурмом штурмували. К. Дз. 61.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕШКАНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.