Вабець, -бця, м. Приманщикъ. Голуб вабець усіх чужих голубів переманює.
Забарвля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. заба́рвити, -влю, -виш, гл. Окрасить, придать окраску, придать цвѣтъ.
Люшня́, -ні́, ж. = лушня. А оглянься, — люшню згубиш. Ум. люшенька.
Напа́сник, -ка, м. Нападающій, задира, обидчикъ. Одчепися, напаснику, я не була на празнику. Відчепися, напаснику, маєш ти дівчат без ліку. Напасник на культурних людей Острянин.
Подарувати, -ру́ю, -єш, гл.
1) — кому, кого. Бідному ніхто не подарує. А поїзд наш подарувати чи буде, чи немає чим? Батько подарував йому свого коня.
2) Простить. Я йому цього не подарую, що він тоді мене налаяв Подаруй моїй жінці яке там незвичайне слово. Багацько ти мене журила, та нехай тобі Господь подарує.
Попримерзати, -заємо, -єте, гл. То-же, что и примерзнути, но во множествѣ.
Поростягати, го́ю, -єш, гл. Растащить (во множествѣ).
Пошкалювати, -люю, -єш, гл. Посмѣяться надъ чѣмъ.
Слід II, нар. Должно, слѣдуетъ. Не слід тобі лаятись. Ото воно так жило, як слід.
Татусеньків, тату́сечків, -кова, -ве Принадлежащій татусеві.
