Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

метчій

Метчі́й нар. сравн. ст. отъ метко. Скорѣй. Я метчій до Марусі. МВ. ІІ. 189.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 421.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕТЧІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕТЧІЙ"
Бочок, -чка, м. 1) Ум. отъ бік. 2) мн. бочки. Стѣнки лагунки (для дегтя). Рудч. Чп. 250.
Вм... Cм. ум.
Захукаты, -каю, -ешъ, гл. Подуть в ладони (для согрѣванія).
Зім'я́ти и зімняти, -мну, -не́ш, гл. 1) Смять. 2) Стереть, растереть; истолочь. Зімну всього я на кабаку. Котл. Ен. II. 18. Зімни трохи маку. Зім'яв сіль.
Лобко́, -ка́, м. Лобастый человѣкъ, человѣкъ съ большимъ лбомъ. У мого батька був великий лоб, ток його і прозвали лобком. Екатер. у. ( Залюбовск.).
Назнаро́шки, назнаро́шне, нар. Нарочно, съ умысломъ.
Побагато нар. Помногу. Вони здорово роблять, за те ж і їдять небагато. Харьк.
Полюбувати, -бу́ю, -єш, гл. = уподобати. Пані полюбувала мої сани та й купила. Черниг. у. 2) Полюбоваться на. Він полюбував на неї. Мнж. 19. Дитя моє коханеє! погуляв би в світі, полюбував красу і пишність світову. МВ. І. 44.
Постникати, -каю, -єш, гл. = пісникувати. Ой постникала я сім понеділків, а восьмую неділоньку. Чуб. V. 1202.
Хуруватися, -руюся, -єшся, гл. Накладывать грузь. Чумаки хуруються.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕТЧІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.