Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

микитон

Микито́н, -ну, м. Демикитонъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 423.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИКИТОН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИКИТОН"
Дрозд, -да́, м. пт. Дроздъ, Turdus vulgaris.
Залу́плюватися, -лююся, -єшся, сов. в. залупи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. Залупливаться, залупиться.
Колосистий, -а, -е. Колосистый. Широке, поле, жито густеє,... колосистее, ядренистеє. Чуб. III. 385. Хвилюються жовті ниви житом колосистим. К. Досв. 6.
Ля́да III, нескл. = леда. Тільки о тім дівки дбайте, ляда кому не довіряйте. Гол. І. 367. Ой щось мо ся розлучили через ляда кого. Гол. І. 261. Ляда пліткам не ймай віри. Ном. № 6980. Ляда біс чоловіка удре. Ном. № 13236. Нехай мене ляда дурень в личко не цілує. Чуб. V. 174.
Облітати, -та́ю, -єш, гл. Облетать, облетѣть. Я ж би тую Україну кругом облітала. Чуб. V. 5.
Поочищати, -щаємо, -єте, гл. Очистить (во множествѣ).
Прихання, -ня, с. Фырканіе. К. (Желех).
Прохірний, -а, -е. Лукавый, хитрый, коварный. До їх підкралася лисиця, ізвісная прохірна ледащиця. Білецк.-Нос., Приказки, кн. XVI, 127. Cм. еще тамъ-же кн. IV, 95, кн. XI, 73.
Рвачкий, -а́, -е́ 1) Легко рвущійся. Рвачкі нитки. Конст. у. 2) О вѣтрѣ: порывистый.
Росхилити, -ся. Cм. росхиляти, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИКИТОН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.