Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

микитон

Микито́н, -ну, м. Демикитонъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 423.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИКИТОН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИКИТОН"
Блудяжка, -ки, ж. Потаскушка. Честь тоді святилась дуже, накриток карали, коси різали блудяжкам, в погріб запірали. Мкр. Н. 35.
Картник, -ка, м. Картежникъ. Желех. КС. 1892. І. 152.
Клямра, -ри, ж. = клямбра і. Шух. І. 88.
Кобзарь, -ря́, м. 1) Пѣвецъ, акомпанирующій себѣ на кобзѣ. Кобзарі швендяють поміж людьми, грають на кобзах, на бандурах да співають усяких пісень. К. ЧР. 259. І про неї добрим людям кобзарі співають. Шевч. 2) Поэтъ. Кобзарю! не дивись ні на хвалу темноти, ні на письменницьку огуду за пісні. Куліш.
Нави́ти Cм. навивати.
Нездатність, -ности, ж. 1) Неспособность. 2) Непригодность, неудовлетворительность.
Обмуровуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. обмуруватися, -ру́юся, -єшся, гл. Ограждаться, оградиться каменной стѣной.
Оклепок, -пка, м. = оклепанець. Вх. Зн. 43.
Скепати, -па́ю, -єш, гл. = скіпати.
Тертичник, терти́шник, -ка, м. Пильщикъ досокъ. Вас. 205. Ум. терти́чничок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИКИТОН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.