Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

микитон

Микито́н, -ну, м. Демикитонъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 423.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИКИТОН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИКИТОН"
Закля́чуваний, -а, -е. ? ши́ло закля́чуване. У сапожниковъ: шило для подшивки лубковъ. Вас. 161.
Золитися, -лю́ся, -лишся, гл. Бучиться, щелочиться. «Золись-золись! на більш не надійсь! (як золять плаття). Ном. № 13384.
Іс- Всѣ слова, начинающіяся приставками із, іс и не находящіяся здѣсь, Cм. на буквы з и с.
Канючити, -чу, -чиш, гл. Клянчить. Ото канючить. Ном. № 2769.
Мицькови́на, -ни, ж. Сукно изъ шерсти молодыхъ овецъ. З мицьковини як би пошив опанчу, то носив би. Камен. у.
Підточка, -ки, ж. = підтічка. Чуб. VII. 426.  
Поколивати, -ва́ю, -єш, гл. = поколихати.  
Понагачувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и нагатити, но во множествѣ.
Порозліплюватися, -люємося, -єтеся, гл. Разлѣпиться (во множествѣ). Хто ж то так вареники ліпив, що вже й порозліплювались? Харьк.
Харпачка, -ки, ж. Очень бѣдная женщина. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИКИТОН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.