Вірно, нар. 1) Вѣрно, преданно. З ким вірно люблюся, не наговорюся. Хто вірно кохав, той часто вітає. 2) Искренно. Чого, Насте, вірно плачеш?
Грі́нка, -ки, ж. 1) Ломоть, кусокъ. Молила сі Богу і все пила склінку води і їла грінку хліба на день. 2) Гренокъ. Просіяне з ушками, з грінками. 3) Корзинка подсолнечника. 4) Пучекъ орѣховъ на деревѣ. Оріхи так грінками й висять. 5) До́бру грі́нку уби́ти, пійма́ти. Выиграть что-либо. То же значеніе грі́нка йому́ впа́ла. Дідону мав він мов за жінку, убивши добру в неї грінку.
Ізс.. Cм. зс.
Попінити, -ню, -ниш, гл. Запачкать пѣной (о бѣшеной собакѣ).
Принатурюватися, -рююся, -єшся, сов. в. принату́ритися, -рюся, -ришся, гл. Привыкать, привыкнуть, пріучиться. Віддала б його до людей у науку, от би воно й принатурилось. А ось сусіди: чи вони уміли робити землю? все було чужі роблять, а далі потроху принатурились, то й сами почали робити.
Притирити, -ся. Cм. притирювати, -ся.
Спатки, спатоньки, спаточки, спатуні, спатунечки, спатусі, спатусічки, гл. ум. отъ спати. А спатки таке, що мати її родила до сна. Ще дівчина спатоньки не клалась. Стелю постіль білу і спаточки ляжу. Спатусі на білії подусі! — говорятъ ребенку, укладывая его спать.
Схоронення, -ня, с. Сохраненіе. Дала я свої гроші до схоронення.
Шапошник, -ка, м.
1) = шапкарь.
2) Родъ дѣтской игры.
Штик, -ка, м. Штыкъ. Од штика спину смика.
