Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

метнутися

Метну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Одн. в. отъ метатися. Броситься, устремиться. Метнулась я та двері всі попричиняла. МВ. (О. 1862. III. 56). До ляса мов ляхи метнулись. Котл. Ен. Бог не попустив великого гріха, так ви метнулись тоді старого чоловіка обіжати. МВ. І. 134.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 421.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕТНУТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕТНУТИСЯ"
Винниківна, -ни, ж. Дочь винокура.
Долива́ння, -ня, с. Доливаніе.
Жарьо́ха, -хи, ж. Трепка, побои. Алв. 86.
Пересипатися, -паюся, -єшся, гл. Заниматься пересыпаніемъ. Василь став як мала дитина пісочком пересипатись. Кв.
Позамурзувати, -зую, -єш, гл. Замуслить, испачкать (многихъ). А діти, як опудала, позамурзувані ходять. Г. Барв. 285.
Поскошувати, -шую, -єш, гл. Скосить (во множествѣ). Дивувались вони, що чії ж то лани позаростувані, не поскошувані. Чуб. V. 981. Поскошую і хлібець, і сіно. О. 1862. II. 58.  
Пукатися, -каюся, -єшся, гл. Трескаться. Аж ся під ним земля пукала. Гол. I. 83.
Стордзувати, -дзую, -єш, гл. Нагромозжать. Угор.
Суятити, ячу, -тиш, гл.кого́. Безпокоить кого. Вх. Зн. 68.
Цічка, -ки, ж. = ціди́лок. Вх. Лем. 480.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕТНУТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.