Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мидза

Ми́дза, -зи, ж. Морда, толстое лицо.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 422.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИДЗА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИДЗА"
Безус, -са, м. Человѣкъ, у котораго нѣтъ усовъ.
Вовкуватий, -а, -е. Нелюдимый, мрачный. У мене хлопці вовкуваті, а дівчатко так до всякого приступне. Волч. у.
Заробітча́нин, -на, м. Работникъ, идущій на заработки. Мир. ХРВ. 68.
Злотечко, -ка, с. Ум. отъ злото.
Ласування, -ня, с. Кушаніе лакомствъ, роскошествованіе; наслажденіе.
Насліддя, -дя, с. Наслѣдіе. Таке лукавому насліддя. К. Іов. 45.
Підхиляти, -ляю, -єш, сов. в. підхили́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Склонять, склонить подъ что либо. 2) Пріотворять, пріотворить. Івасьова мати двері підхиляла. Лукаш. 161. 3) Покорять, покорить, подчинять, подчинить. Чіпка хоч кого підхилить під себе. Мир. ХРВ. 253.
Пілтина, -ни, ж. Половина ствола ели расколотаго въ длину. Вх. Лем. 449.
Таксаторів, -рова, -ве Принадлежащій таксатору. Шейк.
Шпиця, -ці, ж. 1) Спица. 2) Снарядъ для сниманія коры съ березы. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИДЗА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.