Грома́дський, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ міру, общественный, мірской. Громадських людей кликали цінувати. Громадська Громадська справа. Громадський суд. Муж грома́дський. Членъ общества, представитель извѣстной его части, участвующій въ его рѣшеніяхъ. Тогді ж то, не могли знати ні сотники, ні полковники, ні джури козацькії, ні мужі громадськії, що наш пан гетьман Хмельницький.... у городі Чигрині задумав, вже й загадав.
Жерства́, -ви, ж. 1) = жорства. 2) Родъ змѣи?
Забаляндра́сити, -шу, -сиш, гл. Начать болтать. Як защебече, як забаляндрасить, так усім весело.
Заповза́ти 2, -за́ю, -єш, сов. заповзти́, -зу́, -зе́ш, гл. Заползать, заползти.
Невиданий, -а, -е. Невиданный. Вижени мені звіря неслиханого й невиданого.
Пересохти. Cм. пересихати.
Полонина, -ни, ж. Горная равнина, пастбище на вершинахъ горъ. Ой висока полонина з вітром говорила. Ум. полонинка. полони́ночка.
Росквас, -су, м. Закваска къ тѣсту.
Сосник, -ка, м. Сосновая роща. Ум. сосничок.
Харчівник, -ка, м. Кормящійся. У мене є сім душ харчівників: я, жінка і п'ятеро дітей, а хліб дорогий.
