Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

миканець

Ми́канець, -нця, гл. Расчесанные и надерганные изъ ми́чки части пеньки, которыя наворачинаютъ на кужілку для пряденія. Гол. Од. 36.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 423.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИКАНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИКАНЕЦЬ"
Властивий, -а, -е. Свойственный.
Мишачо́к, -чка, м. 1) Ум. отъ мишак. 2) Зоол. = мишокрілик. Вх. Уг. 252.
Наді́їця, -ці, ж. Ум. отъ наді́я.
Овсина, -ни, ж. = вівсина. Тепер треба не в овсину, а в просину шить (не рідко). Ном. № 11138.
Повбирати, -ся, гл. = повбірати, -ся.
Пообіч нар. Съ обѣихъ сторонъ.
Порошниця, -ці, ж. Пороховница. Шух. І. 230, 231.
Пошинкувати, -ку́ю, -єш, гл. Позаниматься продажей спиртныхъ напитковъ.
Приневільний, -а, -е. Подневольный, рабскій.
Фальшивість, -вости, ж. 1) Фальшивость, поддѣльность, ложность. Желех. 2) Лицемѣріе, неискренность. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИКАНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.