Барило, -ла, с. Боченокъ. Вина з Царіграду відер троє у барилі. Ум. барилко, барилечко, барилочко, барильце. Набрала повнісіньке барильце (вина) додому. Ув. бариляка.
Бедрик, -ка, м. 1) Значеніе непонятно: употребл. въ щедрівці: Щедрик-бедрик! дайте вареник. Cм. въ томъ же значеніи ведрик. 2) дай боже й на бедрик! Дай Богъ и въ будущемъ. 3) Насѣк. = сонечко, Coccinella. Cм. бездрик.
Брині́ти и брені́ти, -ню, -ниш, гл. 1) Звучать, звенѣть, дребезжать, издавать звукъ, — преимущественно о струнѣ и о подобныхъ струнному звукахъ. Струна бренить. Пісня стихла, тільки одна луна її бреніла ще. Полотно міцне, аж бринить. Аж губа бринить, та страшно казати. Губи так бринять од холоду. Щоб чобітки не рипіли, щоб підківки не бриніли. Так так грали музики і гуляли святі, аж шиби бреніли. 2) Жужжать. Ярі пчілоньки не бриніть рано. Бо му комарь в ухо бренить. 3) Журчать, струясь. З криничовини вода бринить. А в Перейму річки біжать, бігли ж вони, аж бриніли. 4) Цвѣсть, красоваться. Ой зацвіла маковочка, зачала бриніти. Бринять всюди паняночки як королів цвіт. 5) Блестѣть, переливаясь. Капками роса бренить та миготить. 6) 1 и 2-е л.: бриніє, -єш, гл. Дѣлаться, быть едва замѣтнымъ. Орел під хмарою тільки бриніє. сніг бриніє. Мелкій, едва замѣтный снѣгъ моросить. 7) в голові йому вже добре бренить. У него уже порядочно шумить въ головѣ.
Бутум-бутум-бас, меж., выражающее игру на віолончели. Бутум-бутум-бас! А хто буде свині пас?
Ваганки Ум. отъ вагани.
Де́ржално, -на, с. Рукоятка, ручка. У топора — топорище.
Козуля, -лі, ж.
1) Маленькая корова съ загнутыми назадъ рогами.
2) Насѣк. Cerambyx.
3) Двойной крючекъ для ловли рыбы. Ум. козулька.
Луче́чок, -чка, м. 1) Ум. отъ лук. 2) Ткацкій челнокъ, который употребляютъ, когда в'яжуть начиння. Cм. начиння и стілець.
Надсіда́тися, -да́юся, -єшся, сов. в. надсі́стися, -ся́дуся, -дешся, гл. Надрываться, надорваться. Не надсівшися, не вмерти. Як збрешеш, то хоча надсядься.
Попересмажувати, -жую, -єш, гл. Пережарить (во множествѣ).
