Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мигнути

Мигну́ти, -ся. Cм. мигати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 422.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИГНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИГНУТИ"
Господа́ренько, -ка, м. Ум. отъ господарь.
Дові́дний, -а, -е. Доказательный.
Обидвоє числ. = обоє. Скажімо ся поховати обидвоє в одну яму. Чуб. V. 78.
Підіждати, -жду́, -деш, гл. Подождать.
Сердечко, -ка, с. Ум. отъ серце.
Сороміжливий, -а, -е. = соромяжливий.
Спроваджувати, -джую, -єш, сов. в. спровадити, -джу, -диш, гл. 1) Отправлять, отправить. Як дівчину намовили, до Вільхова спровадили. Гол. І. 86. 2) Приводить, привести. Спровадив бондаря, зробили кухву. Чуб. II. 191.
Трутовець, -вця, м. Бабочка, Maeroglossa faciformis. Шейк.  
Уповажнювати, -нюю, -єш, сов. в. уповажнити, -ню, -ниш, гл. Давать, дать законное право. Помста і крівава кара, яким би ми правом її ні вповажнювали, ще ніколи не сповняла душі винуватого иншими чувствами, опріч звірячих. К. Кр. 29.
Цицьката Грудастая, съ большими грудями. Цицьката дівка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИГНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.